Ось вона, перша вулиця вангорода, до яко йшли з двадцять третього червня. дйшли на десяту добу. деш серед руйновищ згарищ, на кожному кроц натикашся на трупи росян. Бльшсть без чобт, бос, на голих ногах - брудн онуч. Це хн похоронн команди складали трупи знмали взуття для тих, хто ще живим залишався. З таким ставленням кацапв до свох мерцв каптан стикався ще на Прип"ят, коли в розвдувальн рейди в тил до москалв ходив. Звичайно, його трупами москалв не здивуш, хоча тут, в вангород, вони на кожному кроц, у всякому вигляд. Он, цлий штабель - сам росяни складали. Тут, на мськй околиц, рештки будвель по всй вулиц ними завален...
Як будуть вдбудовувати ц руни, мертвякв кацапських не одну тисячу вивезти доведеться. Хоча, коли вс вони, ц вулиц, тепер так, то простше буде мсто на новому мсц звести.
Скоро побачимо, як вони, вулиц Нарви-вангорода. Скоро все побачимо...
...Ми мовчали, а росяни всю нч початок ранку, то там, то тут стрляли, як навжен - мабуть, нерви закнчилися, а передчуття кнця росло. це радувало, дозволяло думати, що сьогодншнй бй буде дйсно останнм недовгим.
Коли почалася артпдготовка, в батальйон прийшов командир дивзону з самохдного артполку приданого Двст тридцять четвертй дивз.
- Богу вйни! - Труснули його правицю Денисенко комбат. - Ти що, з самого ранку на вогневих?
- Ночував тут. З вечора роботу з особовим складом проводив.
- Вдносно чого?
- Щоб надвлучний вогонь дали. - Сказав командир дивзону. - Все живе мертвим зробили...
- Значить, тво начальники на "руки вгору" не сподваються?
- Не схоже. За нч бокомплект знову до повного довели... - Майор-артилерист з досадою махнув рукою. - Хоча вчора, коли про Курочкна повдомили, думав, що й наш кацапи здадуться...
Артпдготовка добгала свого кнця. Сьогодн працювала артилеря середнх калбрв, на прямй наводц: пдтягнули за нч скрзь, де тльки можна, впритул. Того глухого, глибокого струсу земл, яке викликають близьк удари великих калбрв, не було, однак все навкруги гримло стукотло, а одна батарея лупила по позицям москалв зовсм поряд, здавалося, що над вухом хтось весь час колов з трском та виляском склян банки об бетонну стнку. В звуках артилерйського бою було щось завзяте дзвнке, можливо вд того, що сходило сонце все навколо було в його яскравому промнн.
Рештки будинку, де ночували, були всього в двох сотнях метрв за спиною. Попереду ж був переднй край. Вн йшов на цй длянц по залишкам крайнх будинкв примського селища, вдбитого вчора у росян. Перед ротами лежало близько дев"яноста метрв вдкритого пустиря, а за цим пустирем тяглася побита снарядами бетонна стнка, невисока, метрв зо два. Артилеря й зараз продовжувала садити по нй.
Вчора ввечер росяни ховалися там, прямо за цю стнкою, били звдти з кулеметв та гвинтвок.
За нею починалася територя якогось заводу, чорно-червон цеглян стни корпусв, збудованих на початку столття, видно було тльки вд даху до половини. Скорше за все, росяни за нч вдйшли туди, в глибину територ, але це стане зрозумлим тльки за клька хвилин, коли роти зроблять перший кидок.
Вс його чекають.
Чека командир друго роти, вн сидить поряд, праворуч. Вн щойно висовувався, вддавав якийсь наказ, Денисенко бачив його суворий, зосереджений профль. Чекають кулеметники в бронетранспортер, вони будуть прикривати вогнем кидок взводв роти. Ще вчора ввечер вони заскали вогнев точки, звдки росяни вели вогонь, а вноч спостергали за спалахами. Другй рот бгти до стнки зовсм близько, в третй рот вдстань кидка трохи бльша. В клькох мсцях вирви розкидане вибухами груддя. Та ще розкидан густо трупи росян навколо - вони вирзняються свом оливковим, захисного кольору обмундируванням, - десяткв зо п"ять. посеред пустиря два спалених Зс-5: одна вантажвка-трьохтонка лежить на боц, нша з розбитою кабною сидить на пуз, ось все. Мабуть, потрапили пд обстрл установки залпового вогню...
Коли роти зроблять перший кидок, вн, Денисенко, залишиться тут на командному пункт батальйону, разом з кулеметниками, як прикривають атаку. Коли кидок буде вдалим, вн вдразу ж пде слдом за ротами, а коли станеться заминка - судячи по обстановц. Артилеристи допоможуть, оброблять длянку ще раз прямою наводкою, бйц Олекси Береста знову спробують... А, можливо, самому доведеться пднятися повести в атаку. Всяко бува... Хоча й не вриться в таку невдачу, але жевр сподвання, що все сьогодн з перших хвилин вийде так, як потрбно. навть думка, що перед тим, як роти кинуться вперед, з-за стнки з"явиться блий прапор, як сталося - так кажуть - вчора, на длянц Сто тридцять четверто дивз...
