- Вперед вирвався трет╕й батальйон, - показав п╕дполковник на карт╕, - то ж фланги йому потр╕бно забезпечити ╕ стик з сус╕дами, аби не п╕др╕зали. То я в перший йду, а ти, кап╕тане, до Олекси Береста...
Ось вона, перша вулиця ╤вангорода, до яко╖ йшли з двадцять третього червня. ╤ д╕йшли на десяту добу. ╤деш серед руйновищ ╕ згарищ, на кожному кроц╕ натика╓шся на трупи рос╕ян. Б╕льш╕сть без чоб╕т, бос╕, на голих ногах - брудн╕ онуч╕. Це ╖хн╕ похоронн╕ команди складали трупи ╕ зн╕мали взуття для тих, хто ще живим залишався. З таким ставленням кацап╕в до сво╖х мерц╕в кап╕тан стикався ще на Прип"ят╕, коли в розв╕дувальн╕ рейди в тил до москал╕в ходив. Звичайно, його трупами москал╕в не здиву╓ш, хоча тут, в ╤вангород╕, вони на кожному кроц╕, у всякому вигляд╕. Он, ц╕лий штабель - сам╕ рос╕яни складали. Тут, на м╕ськ╕й околиц╕, рештки буд╕вель по вс╕й вулиц╕ ними завален╕...
Як будуть в╕дбудовувати ц╕ ру╖ни, мертвяк╕в кацапських не одну тисячу вивезти доведеться. Хоча, коли вс╕ вони, ц╕ вулиц╕, тепер так╕, то прост╕ше буде м╕сто на новому м╕сц╕ звести.
Скоро побачимо, як╕ вони, вулиц╕ Нарви-╤вангорода. Скоро все побачимо...
...Ми мовчали, а рос╕яни всю н╕ч ╕ початок ранку, то там, то тут стр╕ляли, як нав╕жен╕ - мабуть, нерви зак╕нчилися, а передчуття к╕нця росло. ╤ це радувало, дозволяло думати, що сьогодн╕шн╕й б╕й буде д╕йсно останн╕м ╕ недовгим.
Коли почалася артп╕дготовка, в батальйон прийшов командир див╕з╕ону з самох╕дного артполку приданого Дв╕ст╕ тридцять четверт╕й див╕з╕╖.
- Богу в╕йни! - Труснули його правицю Денисенко ╕ комбат. - Ти що, з самого ранку на вогневих?
- Ночував тут. З вечора роботу з особовим складом проводив.
- В╕дносно чого?
- Щоб надвлучний вогонь дали. - Сказав командир див╕з╕ону. - Все живе мертвим зробили...
- Значить, тво╖ начальники на "руки вгору" не спод╕ваються?
- Не схоже. За н╕ч бо╓комплект знову до повного довели... - Майор-артилерист з досадою махнув рукою. - Хоча вчора, коли про Курочк╕на пов╕домили, думав, що й наш╕ кацапи здадуться...
Артп╕дготовка доб╕гала свого к╕нця. Сьогодн╕ працювала артилер╕я середн╕х кал╕бр╕в, на прям╕й наводц╕: п╕дтягнули ╖╖ за н╕ч скр╕зь, де т╕льки можна, впритул. Того глухого, глибокого струсу земл╕, яке викликають близьк╕ удари великих кал╕бр╕в, не було, однак все навкруги грим╕ло ╕ стукот╕ло, а одна батарея лупила по позиц╕ям москал╕в зовс╕м поряд, здавалося, що над вухом хтось весь час колов з тр╕ском та виляском склян╕ банки об бетонну ст╕нку. В звуках артилер╕йського бою було щось завзяте ╕ дзв╕нке, можливо в╕д того, що сходило сонце ╕ все навколо було в його яскравому пром╕нн╕.
Рештки будинку, де ночували, були всього в двох сотнях метр╕в за спиною. Попереду ж був передн╕й край. В╕н йшов на ц╕й д╕лянц╕ по залишкам крайн╕х будинк╕в прим╕ського селища, в╕дбитого вчора у рос╕ян. Перед ротами лежало близько дев"яноста метр╕в в╕дкритого пустиря, а за цим пустирем тяглася побита снарядами бетонна ст╕нка, невисока, метр╕в зо два. Артилер╕я й зараз продовжувала садити по н╕й.
Вчора ввечер╕ рос╕яни ховалися там, прямо за ц╕╓ю ст╕нкою, били зв╕дти з кулемет╕в та гвинт╕вок.
За нею починалася територ╕я якогось заводу, чорно-червон╕ цеглян╕ ст╕ни корпус╕в, збудованих на початку стол╕ття, видно було т╕льки в╕д даху до половини. Скор╕ше за все, рос╕яни за н╕ч в╕д╕йшли туди, в глибину територ╕╖, але це стане зрозум╕лим т╕льки за к╕лька хвилин, коли роти зроблять перший кидок.
Вс╕ його чекають.
Чека╓ командир друго╖ роти, в╕н сидить поряд, праворуч. В╕н щойно висовувався, в╕ддавав якийсь наказ, ╕ Денисенко бачив його суворий, зосереджений проф╕ль. Чекають кулеметники в бронетранспортер╕, вони будуть прикривати вогнем кидок взвод╕в роти. Ще вчора ввечер╕ вони зас╕кали вогнев╕ точки, зв╕дки рос╕яни вели вогонь, а вноч╕ спостер╕гали за спалахами. Друг╕й рот╕ б╕гти до ст╕нки зовс╕м близько, в трет╕й рот╕ в╕дстань кидка трохи б╕льша. В к╕лькох м╕сцях вирви ╕ розкидане вибухами груддя. Та ще розкидан╕ густо трупи рос╕ян навколо - вони вир╕зняються сво╖м оливковим, захисного кольору обмундируванням, - десятк╕в зо п"ять. ╤ посеред пустиря два спалених З╕с-5: одна вантаж╕вка-трьохтонка лежить на боц╕, ╕нша з розбитою каб╕ною сидить на пуз╕, ось ╕ все. Мабуть, потрапили п╕д обстр╕л установки залпового вогню...
Коли роти зроблять перший кидок, в╕н, Денисенко, залишиться тут на командному пункт╕ батальйону, разом з кулеметниками, як╕ прикривають атаку. Коли кидок буде вдалим, в╕н в╕дразу ж п╕де сл╕дом за ротами, а коли станеться заминка - судячи по обстановц╕. Артилеристи допоможуть, оброблять д╕лянку ще раз прямою наводкою, ╕ б╕йц╕ Олекси Береста знову спробують... А, можливо, ╕ самому доведеться п╕днятися ╕ повести в атаку. Всяко бува╓... Хоча й не в╕риться в таку невдачу, але жевр╕╓ спод╕вання, що все сьогодн╕ з перших хвилин вийде так, як потр╕бно. ╢ нав╕ть думка, що перед тим, як роти кинуться вперед, з-за ст╕нки з"явиться б╕лий прапор, як сталося - так кажуть - вчора, на д╕лянц╕ Сто тридцять четверто╖ див╕з╕╖...
