“Придивляючись до їхнього життя, — спокійно пише вчений муж, — бачиш, що всі вони, навіть формені злочинниці, були не якісь виродки, а звичайнісінькі люди, з звичайними людськими хибами та вадами, боролись за реальні життьові інтереси, а помічаючи у них часом надзвичайну енергію, завзятість, сміливість, мимоволі пожалкуєш, що люди з такими силами та неабиякими здатностями не здались на щось путяще" (с. 461).

Ота американка, що вбила чоловіка й сина, а потім хотіла вбити й другого чоловіка, була отруйниця, підкладала в їжу арсен. Про такий тип жінок не раз сповіщають і наші судові акти. В одному із них від 28 травня 1719 року, діло було в Конотопі, така собі Єфросинія Горленківна, жінка Теодора Кандиби, дала на себе таку “повинну підписку”: “чоловіку своєму у різні часи три рази давала у потравах і питті трутизну, яку брала у баб Маринки, Муйсійцевої тещі та Ткачихи Хвеськи Біленької”.

Прийнято вважати, що набір приказок у якогось народу є мірилом його ментальності та й мудрості. Отож я вирішив проглянути збірку М. Номиса “Приказки, прислів'я і таке інше”, видану в С.-Петербурзі 1864 року, з огляду на те, як там відбито війну статей. Є там приклади позитивного співжиття, але знову-таки небагато, більше негативного. Таїна з'єднання у шлюбі часом подається тут як Божа акція, але не раз і як чортівська:

“Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав”.

“Зібрав Бог пару — Карпа та Хвеську”.

“Перша жінка мужові від Бога, друга од людей, а третя — від чорта”.

“Смерть та жона од Бога призначена”.

‘І так багато всякого лиха, а Бог ще й жінок наплодив”.

“Де ти була, а я зріс, а нас чорт докупи зніс”.

Жінка подається як чортове поріддя, але зчаста й нечистого перевершує:

“Біда бабу породила, а біду чортова мати”.

“У старої яхидної баби десять чортів сидить та ще й на дванадцять сідала гуляють”.

“З бабою і дідько справу програв”.

“Де чорт не зможе, туди бабу пошле”.

иБаба а чорт — то собі рідня".

иБабу і чорт не змудрує”.

За чоловічою мораллю, жінку конечно треба бити, щоб був лад у хаті, але й вона віддає тим-таки: маємо тут прямий відгук війни статей:

“Шафрану не перетреш, а жінку не перепреш”.

“Жінка й кам'яну гору пересіче”.

“Отоді жінка буде старша, як сорока побіліє”.

“Як баба била, то й на той світ не встанеш

“Горе дворові, де корова розказ волові .

“Горе тобі, воле, коли тебе корова коле”.

“Била жінка чоловіка та ще й пішла позивати”.

“Не одна жінка мужа змурувала”.

“Люби як душу, а труси як грушу”.

“Серцем люби, а руками тряси”.

Перейти на страницу:

Поиск

Похожие книги