Але що ще прикріше, так це те, що ви працюєте на мене, але я повинен змусити своїх співробітників присягнути, перш ніж я зможу повірити вашим словам. Чи є на світі бос, якому пощастило б більше, ніж мені? Марта спостерігала з неба за всім, що відбувалося у світі смертних, але нічого абсурднішого за це не було. Шита, хтось сказав мені, щоб я не довіряв тобі так легко. Ви повинні знати, чому Брандо глянув на маленьку самку дракона, перш ніж повільно відповісти.
Шита відкрив рота, а потім відповів: Це ворогові, це не брехня
Оскільки це не брехня, лайка не зачіпає нічиєї честі, чи не так? Брандо ледь помітно посміхнувся. Шідо і Скарлет, які стояли поруч з ним, відчули, що в цю мить усмішка графа справді нагадувала усмішку вельможі, лорда.
,
Впевненість, прихована хитрість
Гаразд, гаразд, — пригнічено відповів Шита перед усіма, клянуся третьою шкалою Бога-Дракона, що все це правда. Ця дорога точно буде найшвидшим шляхом. Б'юся об заклад, що ми будемо випереджати цю стару людину, доки
?
Допоки?
.
Поки ми не підемо хибним шляхом, пробурмотів Шита тихим голосом.
.
Ви ж не навмисно поведете нас хибним шляхом, чи не так? Брандо подивився на нього.
.
Досить, я знаю! Маленький Товстун ледь не став трохи невротичним через Брандо і не міг стриматися від сердитого крику.
,
Брандо обернувся до Вероніки, маючи на увазі, що це була відповідь на запитання. Пані подивилася на нього з деяким докором. На її думку, образити дракона за таку дрібницю було трохи занадто.
.
Хоча цей дракон був ще зовсім маленьким і його поведінка була трохи дивною.
.
Ми повинні зупинити Аррека. Вона відповіла, і це речення змусило Шідо та Лоренну кивнути головою.
Але Брандо замислився над питанням. Він підняв голову і подивився на Шідо, міс Вчений, що спонукало вас використати Чарівний місячний камінь, щоб активувати цих рідких монстрів?
.
Шідо був вражений поглядом Брандо. Її стрункі брови злегка тремтіли, як пір'я метелика, але вона швидко заспокоїлася, я, дуже просто хотіла спробувати їх активувати.
Граф Т. Найджел, В цей час заговорив старший князь, який весь цей час мовчав. Ленаретт глянула на Брандо і ледь помітно нагадала йому, що міс Шідо — нащадок роду Тун. Хочете, я нагадаю вам про те, що ми, Круз, використовуємо, щоб захистити свою честь?
?
Брандо обернувся, раніше це було залізо і кров, а тепер це гордість і забобони?
Гаразд, перестаньте сперечатися. — тихо гукнув Шідо, перебиваючи їх.— Пане графе?
?
Брандо похитав головою: Я вас ні в чому не підозрюю, міс Шідо. Моє запитання полягає в тому, чому вам раптом спало на думку використовувати Чарівний місячний камінь для їх активації?
Очі Шідо злегка засвітилися, і іскра пам'яті в ній промайнула. Вона підняла голову: Так, це так, я щось знайшла.
?
Щось?
,
Деякі дуже дивні відкриття, ви, мабуть, хочете побачити, Шідо зробив паузу, вибачте, я занадто нервував раніше і на мить забув згадати про це.
.
Нічого страшного. Як і очікувалося, Брандо повернув голову. Він насупився, і його погляд стежив за напрямком світла смолоскипа, що розповсюджувався вздовж крижаної стіни в темряву.
.
Здавалося, він отримав відповідь, яку хотів.
—
По той бік крижаної печери —
Погляд молодого лорда ковзнув по скелетах, наполовину занурених у темряву. Скелет був трохи більше п'яти футів заввишки, а інші не більше шести футів заввишки. Очевидно, що це не було тіло Морозного Велетня.
Він трохи опустив смолоскип, і мерехтливе світло брижів по льоду, як брижі води, відображаючи весь вигляд скелетів. Перший скелет був одягнений у халат, і халат застиг на землі, як аркуш паперу. Брандо присів біля нього і відірвав рукою шматок. Тканина була трохи дивною, вона не була схожа на бавовну.
. ���
Це льон . Це був голос Шідо. Вона, очевидно, вже оглянула останки, Похила текстура є їхньою найпомітнішою рисою
Чи знайомі ви з нею? — спитав Брандо, не озираючись.
Ні, пане граф, розвиток текстильної промисловості та одягу не входить до сфери моїх знань, просто це
Просто він дуже відомий. Брандо впевнено закінчила речення.
.
Шідо подивився на графа з деяким здивуванням.
Ці мертві – люди? — раптом запитала Вероніка.
?
Але чому тут з'явилися люди? — спитала Лоренна, трохи спантеличена.
.
Можливо, вони дослідники, Філас впевнено висунув власну думку, ці люди дуже відомі у всіх куточках світу. Таємнича невідомість, загублена в древніх руїнах, притягує їх, як метеликів, до полум'я, як смертельна отрута. Я прочитав багато таких історій.
Це не історія. Лоренна відверто розбила його фантазію.
Але
.
Міс Лоренна має рацію. Саме багатство приваблює дослідників. Саме жадібність, а не мрії, змушує цих людей падати один за одним. — ледь чутно відповів голос Метиші. Вона, як завжди, посміхалася, У наш час було багато дослідників, які насправді нічим не відрізнялися від розкрадачів гробниць. У них не було хорошої репутації.
Так само і зараз. Лоренна закотила очі на свого нареченого.
.
Філас стиснув губи і безпорадно знизав плечима.
.
Ці люди ж не дослідники, чи не так? Вероніці не довелося брати участь у суперечці молодих людей. Вона підійшла до Брандо і тихим голосом запитала.
?
