Драматичні твори полностью

Калина. Спитаю. На бюро його викличу.

Дремлюга. І, думаєте’ допоможе?..

Ромодан. Виходить, що ми з вами не в силі...

Дремлюга. Сила є, та прав нема...

Р о м о д а м. Не розумію.

Дремлюга. Кинув село — під суд, в тюрму. Тоді зрозуміють.

Калина. Яку дурницю ви говорите! Соромно слухати.

Д р е м л ю г а. Не слухайте. А от як не буде хліба в місті, іншої заспіваєте...

Ромодан. Цікаво... Агрономів — судити. А що робити з тими, хто відповідає за погану роботу агрономів?..

Дремлюга. Теж судити!

Ромодан. Може, з них і почнемо?

Дремлюга. Можна. Взяти для прикладу кілька районних начальників...

Р о м о д а н (перебиває). Чому районних? Може, краще з області почати? Приклад більш яскравий...

Дремлюга. Ви жартуєте, а я серйозно говорю.

Ромодан. Хотів би пожартувати, але розмова в нас не та... Видно, мало вірите ви, Гордію Опанасовичу, в нашу ідейну силу, а більше в силу наказу, судів, міліції...

Калина (до Ромодана). Як у воду дивились...

Дремлюга. Ідеї — це діло товариша Овчаренка. А я і ви головою відповідаємо за врожай перед державою.

Калина. Не згоден!

Дремлюга. А ви завжди не згодні. Що б я не сказав — ви або проти, або поправляєте. Надто вже у вас характер високопринциповий... Але, пробачте, ми до цього звикли...

Овчаренко. Вибачте, Гордію Опанасовичу, але і я з вами не згоден.

Дремлюга. І ви?..

Овчаренко. Я ніколи не думав, що ви так емпірично розглядаєте явища нашого життя. Коли говорити філософською мовою...

Дремлюга (перебиває), к що ви знаєте! Ви краще думайте про пшеничні зерна, а не про ті... як ви їх у чорта звете! — раціональні!.. З них пиріжка не спечеш!..

Калина. Здорово, Гордію! Правду сказав.

Дремлюга. Мабуть, земля перевернеться: за два роки вперше погодився зі мною...

Калина. Не перебільшуй.

Ромодан. Чули, товаришу Овчаренко? Доведеться вам поїхати почитати лекції на селі, придивитись, як люди живуть...

Овчаренко. З охотою. Але все-таки я думаю...

Входить Вернигора.

Ромодан (вітається з Вернигорою). Що це ви, Кириле Захаровичу, вирішили бороду відпустити?..

Вернигора. Даруйте, Петре Олександровичу. Я за останні дні так закрутився з підготовкою до наради, що і поголитись не мав часу.

Ромодан. Ніколи не думав, що ви проміняєте дослідну станцію на канцелярію...

Вернигора. І я не думав. Але Гордій Опанасовпч забрав мене, і от уже сім років під його керівництвом папери переписую...

Дремлюга. Іменно, переписуєш... Яку директиву не складе, доводиться мені переробляти, та ще як!

Вернигора. У вас такий характер, що ніхто вгодити не може...