Драматичні твори полностью

Стрижень. Зараз дай останню радіограму з останнього корабля Чорноморської ескадри... Всім... Всім... Всім...

Радист. Єсть... Всім... Всім... Всім...

Пішли прапори сигнальників.

Стрижень. Бойовий корабель «Керчь» іде на дно, знищивши судна Чорноморського флоту, які чесно загинули за пролетарську революцію, але не здались Центральній раді і германському імперіалізмові. Прощайте, товариші! Чорноморці ідуть на допомогу революції.

Радист. Єсть. Прощайте, товариші! Чорноморці ідуть на допомогу революції.

Балтієць. Приготувати шлюпки, одкрити кінгстони і клінкети.

Моряк. Єсть одкрити кінгстони і клінкети.

Але в цю хвилину вирвався крик: «Стіп! Стій!» То вискочив на середину палуби схвильований старий боцман Бухта.

Бухта (важко підняв свисток і тихо свиснув.) Смирно! У послєдній раз, щоб чистим отдать морю корабель, которий гибнєт за революцію... Товариші, послєдній аврал. (Знову свиснув, крізь сльози.) Палубу скатіть, протерти піском, обратно скатіть і... і... пролопатіть. (Пауза.) Помє-щсніє мить милом, залєзо, мєдяшки дра... драїть... Стрижень (схвильовано). Останній аврал!!!

Тихо, без шуму беруть моряки швабри, шланги і починають чистити палубу, драїти мідні частини. Тихо полилася пісня:

Вихри враждебные веют над нами,

Темные силы нас злобно гнетут...

Фрегат не витримав, схвильовано нагнув голову, неначе хотів сховати її на грудях у ГІаллади.

Паллада (до Фрегата, тепло). Держись, Фрегате, держись... Перед тобою планета-старушка давно чекає на наш аврал.

Фрегат обняв Палладу, і помалу пішли по палубі. Триває аврал. Входять Стрижень і балтієць, виносять прапори кораблів, що загинули.

Балтієць. Прапори кораблів, що загинули, прапори Чорноморської ескадри ми пронесемо, товариші, через фронти в Москву і здамо штабові революції. Комітетчикам взяти прапори!

Юнга схвильований дивиться на Фрегата й Палладу здаля. Комітетчики беруть прапори, збоку стоїть схвильований Гайдай. Стрижень взяв останній прапор, повернувся до Гайдая.

Стрижень. Мінере Гайдаю!

Г айдай. Єсть.

Стрижень. Комітет передає тобі прапор твого корабля, прапор есмінця «Стремительного». Командире Гайдаю, на березі приймеш команду есмінця.

Гайдай (схвильовано). Єсть, товаришу командире флоту! (Бере прапор.) Я пронесу цей прапор крізь вогонь і смерть. Прощай, море! Ми роздуємо на землі такий пожар, що закипиш і ти вогнем червоним. Прощай!

Входить л е й те н а нт Корн.

Корн (до Стрижня). За п’ять хвилин корабель піде на дно.

Стрижень (до моряків). Кораблі Чорноморської ескадри, слухати команду! Піднять по кораблях бойові прапори! Через фронти Центральної ради, Каледіна, курс — штаб Москва! Ескадра, повний хід!

Усі. Єсть повний!

Підняли бойові прапори і грізно пішли озброєні моряки з корабля через залу. Останнім з кулеметом на плечах доганяє моряків старий боцман

Бухта.

Завіса.

П’єса на 3 дії, 5 картин Нова редакція 1963 року

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Платон Іванович Кречет — хірург.

Л і д а — архітектор.

Стьопа — окул іст.

Валя — асистент.

Терентій Йосипович Бублик — терапевт.

Аркадій Павлович — зав. лікарні.

Марія Тарасівна Кречет — мати Платона.

Павло Семенович Берест — голова виконкому. Майя — дочка Береста.