По-шекспірівськи трагічна сцена потрясла Барановського, і він вперше пошкодував, що не вміє писати п’єси. О, коли б умів, то створив би шедевр, в якому геніально зіграв би самого себе — сучасного Казанову, Альфонса, Дон Жуана, мужчину складного, непересічного, в душі якого люто бореться добро зі злом, честь із підлістю і, врешті-решт, благородство перемагає!
