Сонце встало, засіяло, Єва пробудилась, Пішла, стала під-рікою, Як годиться, вмилась.Вмилась, перейшла місточок, Вийшла на дорогу І ходила меж садами, І молилась богу.І поглянула наліво, Де вогонь палився:Цілий сад там в золотії Яблучка облився.Стала думати-гадати, Як би їх достати,- Коли слухає: до неї Хтось почав казати:«Не журися, молодице! Хто устане зрання, Тому з саду можна дати Яблук на снідання!»І до неї пара яблук Золотих скотилась.- Єва взяла, скуштувала -Ніби похмелилась.Тут і муж десь показався, З нею поділився. Розжували і ковтають, Аж бог появився.Ніщо діяти! ковтати! Єві теє вдалось.А Адаму в самім горлі Яблуко осталось.І про теє, що осталось, Люде добре знають, Бо всі мають знак на горлі, Лиш жінки не мають.XXСогрішив Адам невинний, Єва согрішила, Но всему змія виною: Змія підкусила.І вона ще була в раю, Як господь з'явився, І на нюю, на лукаву, Перший гнів ізлився.Кругом саду із канави Полум'я піднялось, Підійнялось і, як море, По саду розлялось.І зайнявся сад нещасний, І не угасає,І вогонь, той мир хрещений Пеклом називає ...Там навік змія палиться І палитись буде, І із нею всі чортяки І грішнії люде.Незабаром відімкнулась І північна брама, І промовив бог до Єви -Єви і Адама:«А ви, люде, не хотіли В раю шануватись: Тепер мусите сльозами Хліба дороблятись».І дає господь насіння, Заступ, дві лопати, І зачав Адама й Єву З раю виганяти.Вийшли з раю бідні люде І сльозами вмились: Вони чули, як за ними Брами зачинились.XXIВиміняв за шило швайку! Нічого діяти,- Давай заступ і лопату, Треба працювати!І працює, і горює Адам серед поля, Та не просить, щоби в поміч Стала божа воля.А диявол тому й радий: Що Адам скопає-То він за ніч вверх травою Поперевертає.І працює, і горює, А все зиску мало. Далі видить: кепське діло! Силоньки не стало.Болять крижі, болять руки, Голова не може,-I сказав він, іздихнувши: «Поможи мні, боже!»І поміг господь небесний Поле іскопати. І узяв Адам насіння, І став засівати.І засіяв, і волочить, Із-під шкури пнеться.А чорт ззаду на бороні Сидить та сміється.Аж тихенько з обротею Ангел появився: Схватив чорта - і в минуті З него кінь зробився.І запріг Адам коняку, І став волочити, І за роміч за велику Господа хвалити.XXII
