У 1925 р. вийшли його «Мамутові бивні», у 1927 р. появився його цикл оповідань п. з. «Кров землі» та збірка поезій з морською тематикою «Прекрасна Ут». У 1928 р. — «Майстер корабля», що по суті є мемуарним твором, пройнятим поезією моря. У 1930 р. — «Чотири шаблі», роман про повстанців з 1918-21 pp., що спричинився до його дворічного заслання. Після повороту написав у 1935 р. роман п. з. «Вершники», що був тільки назверх даниною для офіційних вимог. Яновський залишився в душі українським патріотом і виявив це в повісті «Жива вода», що вийшла в 1947 р. і була гостро скритикована з'їздами партії та «Правдою». Упокорений та загрожений письменник пише в 1948 р. свої «Київські оповідання», за які присуджують йому сталінську премію 3 ступня. Врешті в 1954 р. виходить його «Нова книга». З драматичних творів Яновського знані: «Дума про британку», «Потомки», «Син династії», «Завойовники», «Райський табір», «Донька прокурора», що йде тепер по більших театрах СРСР.
Його сценарії: «Гамбурґ», «Фата морґана», «Царський острів», «Золоте весілля», «Пристрасть».
Яновський був неструдженим письменником, навіть у найважчих умовах підсовєтського життя та переслідування. Він написав понад 40 книжок, що вийшли у великому тиражі та здебільшого у перекладах на різні мови. Тому його твори знані у світовій літературі. Вони вплинули теж на інших письменників.
В цьому новому виданні «Майстра корабля», що створений на основі молодечих захоплень і засобів «лівого мистецтва», читач знайде оригінальну композицію роману в мемуарній формі, переплетеній репортажем, вставними новелями та віршами. Особливо Чорне море займає в ньому видне місце, бо про нього письменник думає безпереривно як про побут до мистецького творення: «Біля моря добре думається і звичайні слова набирають таємного і великого змісту». Він любить його за простір: «...на ньому кожна дорога нова, і кожне місце — дорога».
З морем сполучене його захоплення кіно-мистецтвом.
