Я не знаю, скільки разів я мав розмову, подібну до поданої нижче, з начальником, якого я тренував як керівника. Ми, напевно, говорили про те, як відстежувати прогрес працівників, і, безумовно, порушували тему зворотного зв’язку. Зазвичай це звучить приблизно ось так:

Я: «Вранці я мав коротку зустріч із Мартіном. Він поводився як завжди. Ви не мали можливості поговорити з ним про його погану поведінку минулого тижня?»

Начальник: «Нууу… Ви ж знаєте, як це буває».

Я: «Гадки не маю. Як?»

Начальник: «Я чекаю на зручний момент».

Я: «Зручний момент? І коли він настане?»

Начальник (часто з виразною мовою тіла): «Так отож!»

Приблизно в цей момент очікується, що я погоджуся з тим, як важко знайти зручний момент, щоб повідомити бідолашному Мартіну, що його ганебна поведінка призвела до того, що половина працівників компанії написали заяви на звільнення.

Проте я на таке не ведуся. Ніколи не буває зручного моменту для негативного зворотного зв’язку.

Подивіться на себе. У безпосередній близькості ви неодмінно знайдете когось, — це може бути начальник, але також ваш чоловік або ваша дружина, — який має певну думку про вашу поведінку. Чи можете ви сказати мені, який момент для негативного зворотного зв’язку буде зручним саме для вас?

Коли ви закінчите їсти? А може, перед тим, як почнете? Вранці, з тим, щоб зіпсувати вам цілий день? Може, ввечері, щоб гарантовано зіпсувати вам сон? На початку тижня? А може, наприкінці? Сонце повинно світити, чи нічого страшного, якщо вам повідомлять погану новину, коли на вулиці дощить?

Подумайте, що робити, якщо хтось того ж дня вже критикував вас? Чи хотіли б ви, щоб вам усе повідомили стисло й одразу, чи, натомість, вам буде зручніше, якщо ці новини розтягнуть-розмажуть на цілий тиждень? Можливо, з чашкою свіжозвареної кави в руці, одного теплого дня, коли ви просто побили рекорд продажу — це слушна нагода, щоб почути, яка ви паскуда?

Як би ми крутили й роздивлялися, але ідеально зручної нагоди нам ніколи не знайти.

Погодьтеся із цим і домовтеся про цю клопітку розмову. Те, що ви ще не змогли цього зробити, мабуть, означає, що ви відчуваєте себе невпевнено, ви не знаєте, як людина відреагує на зворотний зв’язок. Можливо, ви не хочете нашкодити цій людині або просто не знаєте напевно, що саме хочете їй сказати.

Ви маєте велике серце. За це я вас поважаю.

Бекон у бороді

Уявіть собі таку картину: ви сидите на ранковій нараді, а один зі працівників має у своїй бороді залишки їжі. Ви не зовсім бачите, що там саме він їв, але це вочевидь огидно. Що ви робитимете.

Відповідь: «Нічого».

Ви не хочете осоромити його перед іншими. Напевно, кожен може побачити залишки, але вони думають так само, як і ви. Ви втомлюєтесь протягом усієї зустрічі, тому що кожного разу, коли він відкриває рот, ви намагаєтесь подивитися на нього й не думати, що в нього на обличчі — недоїдки сала. Але абстрагуватися вам не вдається.

Близько четвертої години ви зустрічаєте того самого хлопця в коридорі. В нього досі є шматочки їжі в бороді. Це ще бридкіше, ніж вранці, і ви не можете перестати думати: «Він проходив так цілий день? Чому ніхто нічого йому не сказав!?»

То що ви будете робити?

Відповідь: «Нічого». Ви все ще не хочете його засмучувати. Крім очевидного: якщо ви зараз йому про це скажете, то він зрозуміє, що це — залишки сніданку, і він зрозуміє, що ви, мабуть, помітили це ще п’ять годин тому. Ви застрягли у своїй пасивності.

Замініть чоловіка на жінку, а шматочки їжі в бороді — на ґудзик, якого бракує на блузці у видному місці. Ви розумієте проблему.

Чому б ви віддали перевагу? Щоб людина цілий день розгулювала з недоїдками сала на обличчі чи акуратно сказати «Мені здається, у вас там щось…»

Зворотний зв’язок — не смертельний

Усі, хто помиляється, повинні про це дізнатися, тобто вони мають отримати трохи негативного зворотного зв’язку. Нема непомильних людей. Можливо, ви не звертаєте увагу на найменший хибний крок кожного працівника, але якщо ви помітили щось, що викликає у вас сумніви, вам слід звернутися до людини, яку вони стосуються.

Те, що люди припускаються помилок на роботі, не означає кінця світу. Це просто вказує на те, що вони ще не все знають. Якщо це недостатня компетентність, ваше завдання є очевидним: переконайтеся, що вони навчаться робити свою роботу краще. З іншого боку, це — дуже просте рішення.

Перейти на страницу:

Похожие книги