<p><strong>DO</strong></p>(Гiмн. G r a v e )[1]До тебе, Україно, наша бездольная мати,Струна моя перша озветься.I буде струна урочисто i тихо лунати,I пiсня вiд серця поллється.По свiтi широкому буде та пiсня лiтати,А з нею надiя коханаСкрiзь буде лiтати, по свiтi мiж людьми питати,Де схована доля незнана?I, може, зустрiнеться пiсня моя самотнаяУ свiтi з пташками-пiснями,То швидко полине тодi тая гучная зграяДалеко шляхами-тернами.Полине за синєє море, полине за гори,Лiтатиме в чистому полю,Здiйметься високо-високо в небеснi просториI, може, спiтка тую долю.I, може, тодi завiтає та доля жаданаДо нашої рiдної хати,До тебе, моя ти Україно мила, кохана,Моя безталанная мати!<p><strong>RЕ</strong></p>(Пiсня. В r i o s o)[2]Реве-гуде негодонька,Негодоньки не боюся,Хоч на мене пригодонька,Та я нею не журюся.Гей ви, грiзнi, чорнi хмари!Я на вас збираю чари,Чарiвну добуду зброюI пiснi свої узброю.Дощi вашi дрiбненькiїОбернуться в перли дрiбнi,Поломляться ясненькiїБлискавицi вашi срiбнi.Я ж пущу свою пригодуГеть на тую бистру воду,Я розвiю свою тугуВiльним спiвом в темнiм лугу.Реве-гуде негодонька,Негодоньки не боюся,Хоч на мене пригодонька,Та я нею не журюся.<p><strong>МI</strong></p>(Колискова. A r p e g g i o)[3]Мiсяць яснесенькийПромiнь тихесенькийКинув до нас.Спи ж ти, малесенький,Пiзнiй бо час.Любо ти спатимеш,Поки не знатимеш,Що то печаль;Хутко прийматимешЛихо та жаль.Тяжка годинонько!Гiрка хвилинонько!Лихо не спить…Леле, дитинонько!Жить сльози лить.Сором хилитися,Долi коритися!Час твiй прийдеЗ долею битися, -Сон пропаде…Мiсяць яснесенькийПромiнь тихесенькийКинув до нас…Спи ж ти, малесенький,Поки є час!<p><strong>FA</strong></p> (Сонет)Фантазiє! ти, сило чарiвна,Що збудувала свiт в порожньому просторi,Вложила почуття в байдужий промiнь зорi,Що будиш мертвих з вiчного їх сна,Життя даєш холоднiй хвилi в морi!Де ти, фантазiє, там радощi й весна.Тебе вiтаючи, фантазiє ясна,Пiдводимо чоло, похиленеє в горi.Фантазiє, богине легкокрила,Ти свiт злотистих мрiй для нас одкрилаI землю з ним веселкою з'єднала.Ти свiтове з'єднала з таємним,Якби тебе людська душа не знала,Було б життя, як темна нiч, сумним.<p><strong>SOL</strong></p>(R o n d e a u)[4]
