Присвячується творчим спілкам
Магарич, митець.
Омелян Косопизд, митець.
Харитон Уйобищенко, митець.
Назар Сивуха, митець.
Альфред Золупенко, митець.
Люда, вагонна провідниця котру всі вищезгадані митці їбуть іноді по черзі а іноді так.
Гаврюша Обізянов, інженер.
Степан Срака, главний інженер.
Шльома Гомельский, науковець.
Роже Городі, французський буржуазний націоналіст.
Пророк Самуїл, старий жид.
На сцені стоїть товарний вагон. На дверях вагона напис E=MC^2. Трохи нище написано: "Ніщо нікуда не зникає і нізвідкіля не береться", підпис: Ломоносов. Ще нижче написана непристойна похабєнь. Двері старанно закриті і прикручені дротом, із-за дверей чути приглушені голоси.
Перший голос. І от уявіть собі, - цей мудило уходить і ви залишаєтесь з нею удвох, а у вас в руках немає нічого крім старого дерев'яного корита.
Другой голос. З цього місця, будь ласка, з подробицями, Альфреде Юхимович.
Перший голос. Перш за все ви сците у корито.
Третій голос. Воно ж диряве, Альфред Юхимович.
Четвертий голос. Замовч, не пизди, слухай що розумна людина каже.
Голос Альфреда Юхимовича. Повторяю ще один раз для тугодумів: ви сците в корито, шановний, а потім ставите її туди обома ногами.
Другий голос
Голос Альфреда Юхимовича. Звичайно ні, пан Сівуха, - голісіньку!
Третій голос. Тю! Навіщо таку хуйню робить - та підійшов сзаду та засунув!
Четвертий голос. От ти, Косопизд репаний, замість багато пиздіти учився б у старших людей.
Третій голос. Та я єбу!
Голос Альфреда Юхимовича. Спеціальне пояснення для дітєй природи - моча актівізіруєт ерогєнниє зони у женщіни на п'ятах.
Голос Косопизда. Тю, яка іщо зона, блядь, когда вона і так мені кожну ніч сниться.
Четвертий голос. Та не пизди, дай послухать!
Голос Альфреда Юхимовича. Тантра, на хуй!
Голос Назара Сивухи. Я вас прошу, не отвлєкайтєсь, шановний Альфреде Юхимович.
Голос Альфреда Юхимовича. Я акцентірую ваше вніманіє, господа, - женщіна прі цьому пріходіт в состояніє статевого збудження.
Голос Назара Сивухи. Як ви сказали, Альфреде Юхимович? Повторіть.
Альфред Юхимович. "Статевого збудження", пизда очката. І саме в цю мить, господа, ви вказівним і безімянним пальцями намацуєте у неї подколєнну ямку і починаєте її лизати, весь час поднімаючись язиком все вище, вище і вище...
П'ятий голос. І так до самої сраки! Га-га-га-га!
В вагоні раздається тваринний регіт.
Голос Альфреда Юхимовича. Саме в цю хвилину, мої друзі, до вас приходить довгожданна ерекція.
Голос Назара Сивухи. А якщо не приходить, Альфреде Юхимович? Тода що робить?
Голос Омеляна Косопизда. Тогда надо воду злівать!
Входить Люда, вдягнута вагонною провідницею, в руках у Люди поднос із їжею. Вона разкручує дріт на дверях, відчиняє іх і зникає у темній пащі товарного вагону.
Голос Омеляна Косопизда. Скількі тєбя ждать можно, курва!
Голос Харитона Уйобищенки. Знов макарони, блядь!
Голос Альфреда Юхимовича. А бацили шо нема?
Голос Назара Сивухи. Та не чавкай, ти - чучундра!
Деякий час з вагону долинає тільки чавкання, стукіт алюмінєєвих ложок та репліка Омеляна Косопизда "Давай компот на хуй!". Трохи згодом ми чуємо хтивий голосок Назара Сивухи - "Люда, ти готовая?", та якесь таємниче шарудіння. За декілька хвилин Люда виходить з товарного вагону, держачи акуратно складені стойкою забруднені алюмінієві пуломиски. Вона поправляє зачіску, надіває формєний бєрєт і закручує двері на дріт. З товарного вагону чути, як хтось сито ригнув і веселий регіт. З усього видно, що його мешканцям живеться гарно і весело. Входять Гаврюша Обізянов і Степан Срака, поглиблені в свої інженерні папки і розрахунки. Вони зайобані і закомплексовані.
Гаврюша Обізянов. По нашим даним, якщо будівництво не наєбнеться зараз - воно обов'язково наєбнеться в наступному кварталі.
Степан Срака
Гаврюша Обізянов
Голос Альфреда Юхимовича. Так от, друзі мої, єслі с женщіной правильно обращаться, то она становітся уже не жєнщіной, а сімфонієй етого, как єго...
Голос Магарича. Брамса!
Голос Альфреда Юхимовича. В пизду Брамса! Ото пизданув, як в лужу перднув!
