— Сер, — відповів Гопкінс, — я теж підозрював щось подібне. Мені теж снилися дивні ясні сни, мені здавалося, що в снах я працюю над різними проблемами фізики, а наяву я згадував сни і втілював ці ідеї на папері. Отже, ми з вами творили і жили якимось спільним, дивним життям… Залишайтеся з нами. Тим більше, що вам не можна повернутися додому!..
— Навпаки, — заперечив Коріні, — якраз тепер я й повернуся додому і доведу, що я не зрадник…
Інженер поцілував руку Катаріні, потім потиснув руку Гопкінсу:
— Ми з вами ще побачимося, — сказав він, — ми будемо часто зустрічатися в снах… І давайте вивчати цю цікаву наукову проблему. Тільки не заставляйте мене переживати такі події, як в ту страшну ніч, коли ви…
Катаріна поклала пальці на вуста Коріні.
— Мовчіть! Це більше ніколи не повториться! — ніжно сказала вона. — То була дурна ревність…
І дівчина, усміхаючись, обняла Гопкінса.
…Гаррі Бор, закривши очі, раював. Нарешті, сьогодні здійснюється його мрія…
Перукар кращої фешенебельної перукарні в Сан-Франціско хутко намилював йому щоки, а Гаррі тим часом думав про те, як він — сяючий і щасливий — прийде до коханої Елізабет і розповість про свою надзвичайну вдачу… і, звичайно, про свою любов… Про любов до неї — лукавої кокетки Елізабет!..
Який він щасливий!.. Справді, ще недавно Гаррі захоплено слухав розповіді піонерів-дослідників Космосу про страшні і цікаві подорожі в безоднях простору, в марсіанських пустелях, між скелями на супутниках Урана і Сатурна, про експедиції на Плутон та інші планети… А тепер він сам візьме участь в космофізичній експедиції, яка летить в пояс астероїдів для розшуків дорогих мінералів і радіоактивних руд.
Гаррі пам’ятає, що багато мандрівників загинули в безодні неба, багато вернулися каліками, але ті, хто ставив перед собою мету, достойну енергійної людини — вернулися з Космосу мільйонерами, з алмазами і золотом! Він теж піде по їх шляху — він знайде на астероїдах дорогоцінні мінерали і привезе дорогій Елізабет такі алмази і сапфіри, яких немає навіть у англійської королеви… Досить їй поневірятися!.. Вона напевне до цього часу так холодно ставиться до мене тому, що я був ніхто!.. А й справді — що їй якийсь обірваний студент!.. Але сьогодні він — Гаррі — розповість їй про все!! Вона трохи зачекає — і вони заживуть щасливо… І тоді хай інші заздрять їм, як нині Гаррі і Елізабет заздрять багатіям…
Гаррі розкрив очі і глянув у дзеркало. Звідти виглядало самозадоволене обличчя і веселі карі очі. Він підморгнув сам собі і засміявся…
— Містер щасливий? — схилився над Гаррі перукар.
— О так, містер щасливий! — весело відповів Бор.
— Дівчина?..
— Так!..
— Тоді пропоную містеру найновіший одеколон «Космічна катастрофа». Дуже модно!..
— Валяйте «Космічну катастрофу»! — сказав Гаррі.
Перукар, безперервно мелючи язиком, виголював до блиску його щоки.
— Масаж? — закінчивши брити, запитав він.
— Так!
— Яким методом? — Як хочете!..
— Пропоную «Поцілунок на Марсі»…
— Чудесно!..
— Компрес «Вальс Венери»…
— Боже мій! — вигукнув Бор. — Та ви на мене весь Космос звалили!..
Перукар засміявся.
— Крик моди! Нічого не поробиш!.. Ну, а на закінчення — «Космічна катастрофа»!..
Ніжний струмінь освіжив лице Гаррі. Запах — незвичайно тонкий — дурманив свідомість. Закрутилося в голові.
— Якщо і справжня космічна катастрофа така ж приємна, то боятися її не слід! — засміявся Гаррі, розплачуючись з веселим перукарем.
— Бажаю вам грошей і поцілунків! — крикнув услід той.
Швидкісний ліфт помчав Гаррі вниз. Потім він перейшов на автоматичний тротуар і, знову піднявшись ліфтом на 30 поверх, подзвонив.
Двері рвучко відкрилися, і прямо в коридор вискочила з кімнати Елізабет, ледве не зіткнувшись з Гаррі, — висока, струнка, з трохи примруженими очима, з гарячим лукавим поглядом.
— Гаррі! — закричала вона, смішно сплеснувши руками, — який ти сьогодні шикарний! Гроші одержав чи, може, добру роботу знайшов?..
— Я щасливий, Елізабет! — відповів Гаррі, йдучи за дівчиною до кімнати. — Поздоров мене — я вилітаю в складі космічної експедиції!..
— Куди?
— В пояс астероїдів!
— Це ж дуже небезпечно! Що ти будеш там робити?..
— Що я буду робити? — задумано перепитав Гаррі. — Шукати мінералів… Це ясно!.. Але, Елізабет! Я хотів би сьогодні поговорити з тобою одверто і до кінця!..
— Гаррі! Я завжди з задоволенням слухаю тебе! І гадаю, що завжди ми з тобою говоримо відверто!..
— Бачиш, доки я вчився, до цього часу ти якось холодно ставилася до мене… і я думав, що ти, звичайно, маєш рацію, бо що я вартий — бідний і…
— І дурний, — закінчила Елізабет.
— Не перебивай… Я знаю — тобі потрібне веселе життя, а не таке, як тут, в цій конурі! І тому ти не могла відповісти на мої почуття! Я не осуджую тебе!.. Але тепер! Тепер я прилечу з неба мільйонером, я привезу тобі чудесні алмази звідти! І ми з тобою будемо жити так, щоб кожен крок був усипаний тільки квітами, щоб щастя супроводжувало нас завжди!
