Пси господні полностью

– Це ніяк не тримається купи, милостивий священик. Для вас я єретик, зрадник віри, і я зробив те, що зробив, нехай Бог мені простить. Ви ж для мене теж єретик і старозаконний. І ви теж творили чудеса на моїх очах. Хтось із нас повинен бути проклятий, а хтось ні, тому що хтось із нас виступає проти законної доктрини, чи то лютеранської, чи то католицької.

– Дійсно, це досить серйозна проблема, яка розділила богословів. Більшість моїх братів, в тому числі і я, вважають, що єретики, які здатні використовувати прецизії – це люди, яким Бог простив відхилення від законного шляху, а отже, всупереч їхнім власним деклараціям, вони зовсім не є єретиками....

– А, так ось що ти маєш на увазі! Ви тягнете мене в Майнц, бо хочете зробити з мене папіста, ніби я не маю власної голови!

– Ні, я не це мав на увазі. Я тягну тебе, як ти так мальовничо висловився, до Майнца, бо хочу, щоб ти поговорив з деякими моїми братами. Я казав тобі, що якщо ти не хочеш їхати, то можеш не їхати; ми розлучимося у Вюрцбурзі без жалю. Однак з досвіду і із співчуття я раджу тобі поїхати.

– Побачимо, – буркнув Херцбрудер і поринув у власні роздуми.

Вони були в дорозі вже кілька годин. Коли Еркісія прокинувся після нічної пригоди на тартаку, він був упевнений, що не зможе вирушити в дорогу, але настій вербової кори та кілька специфічних засобів з бандольєра швидко поставили його на ноги. Поки стрілець ще спав, монах, перев'язавши хвору голову, встиг дещо обміркувати. Херцбрудер прокинувся лише близько полудня, свіжий, як жайворонок. Еркісія, який дуже поспішав, запропонував лісничому піти з ним до Вюрцбурга, щоб забрати нагороду за Райсів, а дорогою він все йому пояснить. Коли вони вирушили в дорогу, монах запропонував йому поїхати з ним ще далі, до Майнца.

Еркісія чув про таких людей, як Херцбрудер, хоча ніколи їх не зустрічав: від природи приречені на користування прецизіями, наділені особливою благодаттю, сила якої в багато разів перевершувала силу будь-якого домініканця. Іноді таких ліквідовували, а ще частіше вони ліквідовували себе самі в тих випадках, коли якесь сильне емоційне потрясіння або екстремальна ситуація призводили до спонтанного, стихійного і неконтрольованого виверження. З одного боку, Еркісія відчував, що ця справа йому не під силу, не в його компетенції і, крім того, не до душі, зважаючи на характер його завдання. З іншого боку, Херцбрудер міг виявитися надзвичайно цінним, особливо для теоретиків прецизій. Той факт, що він дожив до досить сивого за тих обставин віку – понад тридцять років – міг мати якесь значення. Тому домініканцю не залишалося нічого іншого, як доставити стрільця до Майнца, де тевтонський провінціал міг би поглянути на нього і прийняти рішення про подальшу долю лісничого. Це не було Еркісії по дорозі, але могло бути й гірше. Він був радий, що його супутник погодився – поки що – піти добровільно; у іспанця були б неабиякі складності, якби йому довелося тягти його, перекинутого через спину запасного коня, забраного у Райсів. Щоправда, він завжди міг скористатися praeciosum vocans, але наважувався сумніватися, чи саме такі ситуації мав на увазі генерал, коли говорив про "найвищу необхідність".

Коли на горизонті з'явилися шпилі вюрцбурзької церкви Святої Марії, виблискуючі в променях весняного сонця, Херцбрудер порушив мовчанку:

– А що там з пером? Без пера ніяк не можна?

– Можна сказати і так. – Монах посміхнувся собі під ніс. – Одних слів, як правило, недостатньо. Потрібен ще каталізатор. Без каталізаторів не можна користуватися точністю.

– А що це за калалізатори? Перо – це калатізамор?

– Каталізатор. Для прецизії, яку ти використовував, praeciosum sopiens, це й справді - пташине перо. Взагалі, каталізатор – це об'єкт або речовина, іноді дуже рідкісна, іноді така ж поширена, як камінь. Це породжує проблеми всілякого роду.

– Які саме?

– Достатньо каталізатору вступити в контакт з тілом, щоб у поєднанні зі словом виник ефект прецизії. Так, наприклад, залізні сплави є досить поширеним каталізатором, що унеможливлює навіть дотик до сталі при використанні певної прецизії, тому ви не можете носити обладунки або тримати в руці зброю. Деякі брати обходять цю проблему, підкладаючи під кольчугу чи під обладунок щільну підкладку, але це завжди ризиковано. Наслідки можуть бути різними.