Звичайно, сказав Хаус. Вона відступила на наші тепер порожні ділянки і постукала по повітрю ще кілька разів. Для кожного модуля розширення потрібно 8 пиломатеріалів, 6 залізних брусків і 8 необроблених каменів.
Це дуже дешево, сказав я.
,
Це пов'язано з тим, що модулі розраховують вартість оригінальної конструкції, сказав Френк. Отже в даному випадку.
Ідеальний. Давайте це зробимо.
У мене є всі пиломатеріали та камінь, які мені потрібні, але мені не вистачає заліза, сказав Хаус. Чи маю я придбати матеріали через аукціонний дім, розпочати будівництво, а потім приєднатися до вас у Сторожовій заставі?
?
Так, це звучить ідеально. У вас достатньо монет?
.
Так.
Чудовий. І дійсно, намагайтеся не надто напружуватися. Бути людиною важко.
Хаус зітхнув. Це важка справа.
.
Ви пройшли дуже довгий шлях, сказав я. Побачимося через кілька.
.
Я також побачу вас за кілька хвилин.
Я закінчив розмову, пройшовши дюну, на якій знаходилася Твердиня, з якої відкривався гарний вид на дорогу за її межами та гігантські ліфти, що вели до Хайвотер-Сіті та до нього.
,
Дорога була переповнена, було видно десь близько сотні людей, переважно гравців, які перевозили торгові пакети між містами.
Я прокрався до Твердині з оголеною зброєю, намагаючись зчинити якомога менше шуму на випадок, якщо хтось досліджуватиме печеру за її межами.
, - .
Але замість того, щоб зіткнутися з іншими гравцями, я побіг прямо в обшарпаний на вигляд будинок, який стояв у мертвому центрі тунелю, що вів у печеру за його межами.
Я засміявся. Вона його вже закінчила.
: ,
Сам будинок виглядав дешево: дах здавався готовим до обвалення, не вистачало ряду черепиці, а передні вікна були забиті дошками.
— .
Але це, мабуть, було ідеальним варіантом — просто виглядало так, ніби якийсь побудував тут будинок деякий час назад, а потім негайно покинув його.
Я піднявся, спробував вхідні двері і не здивувався, побачивши, що вони незамкнені. Люба, напевно, вже встановила дозволи, щоб у мене був доступ.
, .
Ми не заслуговуємо на кохану, сказав Френк. Ну, не треба.
, -
Внутрішня частина будинку була абсолютно порожньою, тому я попрямував прямо до печери, освітленої сонцем за нею, а потім прослизнув у зал гільдії.
? .
У нас є план допиту Короля і отримання цього квесту? – сказав Френк.
.
Так, сказав я. Ти мовчиш, поки я прошу інформацію, яку я йому сказала, щоб він приготував для нас.
Або ми могли б зробити хорошого поліцейського, поганого поліцейського.
.
Це здається абсолютно непотрібним.
, .
Круто, я буду поганим поліцейським.
-
Розділ сорок третій
.
Я пригнувся до кімнати, в якій замкнув Везувіана, і впав на стілець перед його письмовим столом.
,
Коли я увійшов, він лежав обличчям вниз на ліжку, але швидко перевернувся на спину і сів, а потім повернувся до узголів'я.
? .
Готові поспілкуватися? Я сказав.
? .
Або страшенно померти? — додав Френк, допомагаючий, як завжди. Тому що ми могли б робити це замість того, щоб базікати.
?
Ігноруйте сокиру. Ніхто не вмирає. Як поживаєш?
Ти занадто старанно йдеш на хорошому поліцейському ракурсі, - прошепотів Френк.
Я відчуваю спрагу, сказав Король.
.
Я сунув у руку гарбуз води і кинув йому.
?
Серйозно? – сказав Френк. Ви жахливі в цьому.
Король упіймав його і влаштував чудову демонстрацію, обнюхуючи вміст, весь час придивляючись до мене.
.
Я показав на один зі своїх пістолетів. Якби я хотів, щоб ти помер, я б просто зробив сяючу дірку в твоїх грудях.
Тепер ти говориш, сказав Френк.
.
Я знизив голос до шепоту. Я відчуваю, що ти насправді хочеш поганого поліцейського, гіршого поліцейського.
.
Так.
, .
Везувіан примружився на мене, а потім випив половину води, яку я йому дала.
Чи замислювалися ви над тим, що я сказав? Про те, як бути корисним?
.
Він кивнув. Я готовий надати вам усю можливу допомогу. Але я хотів би знати, що це дає мені.
,
Уникнувши надзвичайно повільної, болісної смерті, сказав Френк.
.
Король зблід.
? .
Чи можете ви зупинитися? — сказала я тихим голосом. Ви сказали, що я можу отримати цей квест, змусивши його говорити, і це те, що ми збираємося зробити.
.
Вимучити його квест було б на кілька хвилин швидше.
?
Кілька хвилин?
,
Що ще важливіше, це було б набагато веселіше.
.
Це може бути несподіванкою для тебе, Френк, але кількість задоволення, яке ти отримуєш у будь-який момент, не є моєю головною турботою.
.
Ви не скажете.
, —
Але йдеться не лише про квест, а й про співпрацю. Він повинен мати масу інформації принаймні про інших королів, і я хотів би довести його до того рівня, коли він почуватиметься комфортно, довіряючи нам. Не те, щоб це нам чогось коштувало.
.
Говоріть самі.
Везувіан відкашлявся і подивився на дерев'яні балки, що обрамляли стелю. Що саме ви хочете знати?
.
Я відкинувся на спинку стільця. Все. Але, гадаю, я хотів би почути трохи більше про ваше ставлення до королів.
.
Він злегка зсунувся, наче незручно. Що ж, я Король. Але не в тому сенсі, який має значення.
.
Я зморщив на нього брову.
… …
Моя мама... Був... сестра королеви Хайвотера. Вона була останньою справжньою королевою Везувіанкою.
— ? .
Стривайте, ваша мати була королевою-купцем? Я сказав.
, .
