2188 О Лебеде см. Микола Лебідь, УПА. Українська Повстанська Армія: її генеза, рісті дії у визвольній боротьбі українського народу за українську самостійну соборну державу (Дрогобич: Відродження, 1993).
2189 Петро Полтава, Хто такі бандерівці та за що воні борються, ред. Ярослав Радевич-Він-ницький (Дорогобич: Відродження, 1995), 62; Степан Бандера, Перспективи української революції, ред. Іванишин; Степан Бандера, Перспективи української революції (Київ: Інститут Національного Державознання, 1999).
2190 Свою диссертацию, посвященную Дмитрию Донцову, Сергей Квит защитил в Украинском свободном университете (Мюнхен). См. Per Anders Rudling, “Warfare or War Criminality,” Ab Imperio 1 (2012): 359, note 18; “Сергій Квіт - сотник ВГСПО ‘Тризуб им. С. Банде-
ри,” Бандерівець, № 2, 1998, URL: http://old.banderivets.org.ua/index.php?page=pages/ gazeta/1998-02 (дата обращения 2.12.2012).
2191 О Лукьяненко см. Per Anders Rudling, “Organized Anti-Semitism in Contemporary Ukraine: Structure, Influence and Ideology,” Canadian Slavonic Papers, Vol. 48, No. 1-2 (2006): 90-91; Rudling, Anti-Semitism and the Extreme Right, 196.
2192 Петро Дужий, Степан Бандера - символ нації: ескізний наріс про життя і діяльність провідника ОУН (Львів: Галицька Видавнича спілка, 1996), 1:7, 257.
2193 Дужий, Степан Бандера, 1:124-25, 140.
2194 Дужий, Степан Бандера, 1-2.
2195 Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Київ: Бібліотека українця, 1999); Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф Львів: Сполом, 2000); Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Львів: Піраміда, 2001).
2196 Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Львів: Піраміда, 2001), 9.
2197 Там же, 7-8.
2198 Там же, 154.
2199 Там же, 98-101.
2200 Євген Перепічка, Феномен Степана Бандери (Львів: Сполом, 2006).
2201 Там же, 674, 677.
2202 Например, Там же, 339.
2203 Там же, 5.
2204 Там же, 12-13, 676.
2205 См. Там же, 191-208, 271-96.
2206 Там же, 354.
2207 Игор Цар, За що ми любимо Бандеру (Львів, 2000), 3.
2208 Многие статьи, опубликованные националистическими постсоветскими историками, не были рецензированы специалистами. Поскольку многие из этих историков не читают на английском и других языках, кроме украинского, русского или польского, на их подход к истории также оказала влияние их изоляция от международных дискуссий. (В 1997 г. по поручению президента Украины была создана правительственная комиссия по изучению деятельности ОУН и УПА, а в 2005 г. тиражом 500 экземпляров был издан фаховий висновок (объемом 495 страниц) рабочей группы этой комиссии, в финальной части которого, в частности, констатировалось, що «ОУН у різних її іпостасях належала до тієї частини політичного спектру українського суспільства, яка абсолютною цінністю і метою свого існування вважала українську націю та українську державність... ОУН ідеологічно, принаймні на початках свого існування, належала до праворадикальних рухів, орієнтованих на творення держав з тоталітарним політичним ладом». Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА (Київ: Наукова думка, 2005) 453-454. — прим. издателя).
2209 Микола Посівнич, Степан Бандера - життя, присвячене свободі; Микола Посівнич, ред., Степан Бандера: документи і матеріали (1920-1930 гг.) (Львів: Афіша, 2006); Микола Посівнич, ред., Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали (Тернопіль: Астон, 2008); Микола Посівнич ред., Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали (Тернопіль: Астон, 2011); Микола Посівнич, Варшавський акт звинувачення Степани Бандери та товаришів (Львів: Центр дослідження визвольного руху, 2005). В 2010 Посівнич выступил редактором еще одного труда о Бандере, см. Микола Посівнич, Богдан Гордасевич, ред., Степан Бандера: 1909-1959-2009: Збірник статей (Львів: Тріада Плюс, 2010).
