2066 Члены ОУН находились в концлагере Аушвиц в качестве политизаключенных. Большинство евреев, доставленных в Аушвиц, было уничтожено в концлагере Аушвиц II Биркенау. Из числа заключенных Аушвица, которые не были евреями по национальности, были убиты преимущественно больные и нетрудоспособные. См. Михайло Марунчак, Українські політичні в язні в нацистських концентраційних таборах (Вінніпег: Світова ліга українських політичних в’язнів, 1986), 121-24.
2067 V-K., А.-Т., Чому світ мовчить (Київ, 1946), 4,27, 35, 36, 39, 41, 46, 48, 51.
2068 “Звернення воюючої України. Українська молоде!”
2069 Там же.
2070 Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 942.
2071 Мірчук, Степан Бандера, 6-7.
2072 Там же, 26-30.
2073 Там же, 37-38.
2074 Там же, 43. О пытках украинских пленных см. главу 3 данной книги.
2075 Там же, 45-47.
2076 Там же, 77.
2077 Там же, 75.
2078 Там же, 16-11.
2079 Там же, 89.
2080 Там же, 77-78. Полный текст прокламации см. “Акт проголошення української держави, 30.06.1941”, ЦДАВО, ф. 3833, оп.1, спр. 5, З.Также см. главу 4 данной книги.
2081 Мірчук, Степан Бандера, 83.
2082 Там же, 81.
2083 Там же, 82.
2084 Там же, 93. См. главу 1 данной книги, параграф “Мировоззрение Бандеры в послевоенный период.”
2085 Там же, 93.
2086 Там же, 97-98.
2087 Там же, 95-96.
2088 Там же, 99.
2089 Там же, 101. О том, как ОУН(б) убивала украинцев в послевоенный период, см. главу 6 данной книги.
2090 Мірчук, Степан Бандера, 102.
2091 Там же, 103; Бандера, Слово до Українських, 78.
2092 Мірчук, Степан Бандера, 109.
2093 Там же, 110.
2094 Petro Mirchuk, Му Meetings and Discussions in Israel. Are Ukrainians “Traditionally anti-Semites”? (New York: Ukrainian Survivors of the Holocaust, 1982).
2095 Mirchuk. My Meetings, 2-3. Мирчук, однако, был в курсе того, как по разному складывалась в лагере судьба евреев и заключенных других национальностей. Он писал об этом в своих мемуарах. См. Mirchuk, In the German Mills of Death, 60-61.
2096 Stanisław Krajewski, “Auschwitz als Herausforderung,” Unbequeme Wahrheiten: Polen und sein Verhältnis zu den Juden, ed. Helga Hirsch (Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2008), 120.
2097 Mirchuk, My Meetings, 25-26.
2098 Ibid, 29.
2099 Ibid, 61.
2100 Ibid, 14-15.
2101 Ibid, 149-50.
2102 “Ukrainian students protest in Dachau,” Гомін України, 12 жовтень 1983, 2.
2103 Верига, Під крилами визвольних дум, 26-27. См. также главу 5 выше.
2104 Стелла Кренцбах, “Живу ще завдяки УПА,” в В рядах УПА: Збірка споминів був. вояків Української повстанської армії, ред. Петро Мірчук и В. Давиденко (Нью-Йорк: Накладом Т-ва в. Вояків УПА в ЗДА і Канаді, 1957), 342-49. В 2009 биография Кренцбах была переведена на английский и опубликована в блоге Моисея Фишбейна: URL: http:// mosesfishbein.blogspot.com/2009/10/memoirs-of-stella-krenzbach-i-am-alive.html.
2105 Кренцбах, Живу ще завдяки УПА, 342, 343, 345-46, 349.
2106 Леонід Полтава, Образ Степана Бандери в літературі і мистецтві (Нью-Йорк: Америка, 1979), 7, 10 ff. 28 ff.
2107 Леонід Полтава, Життя Степана Бандери (Нью-Йорк: МЕТА, 1987).
2108 Кроме уже упомянутых, Петр Мирчук опубликовал еще несколько исторических монографий и огромное количество статей. Наиболее известны из них: Коли горять ліси (Б.м: Заграва, 1947), Акт відновлення української державності 30 червня 1941 року. Його генеза та політичне і історичне значення (Нью-Йорк: Видання Головного Управи Організації Оборони Чотирьох Свобід України, 1952), Українська Повстанська Армія 1942-1952 (Мюнхен: Цицерон, 1953), За чистоту позиції українського визвольного руху (Мюнхен: Р. Мірчук, 1955), Микола Міхновський: апостол української державності (Філадельфія: Т-во українскьої студіюючої молоді ім. М.Міхновського, 1960), Степан Бандера. Символ революційної безкомпромісовості (Нью-Йорк: Організація Оборони Чотирьох Свобід України, 1961), In the German mills of death, 1941-1945 (New York: Vantage Press, 1976), Українська державність, 1917-1920 (Філадельфія, 1967), Нарис історії ОУН (Мюнхен: Українське видавництво, 1968), Революційний змаг за УССД: хто такі ‘бандерівці,’ ‘мельниківці’, ‘двійкарі ’(Нью-Йорк: Союз українських політв’язнів, 1985).
2109 Володимир Косик опубликовал несколько монографий и большое количество статей. Сформированная с крайне избирательным подходом подборка документов L'Allemagne national-socialiste et l’Ukraine (Paris: Publications de l’Est europeen, 1986) была издана на немецком, английском и украинском языках.
2110 См. выше главы 1, 4, и 5.
2111 Микола Климишин издал два тома исторических мемуаров, см. В поході до волі, т. 1-2 (Детройт: Українська Книгарня, 1987).
21,2 Stepan Lenkavs’kyi, Petlura, Konowalez, Bandera von Moskau ermordet (Munich, Ukrainischer Verlag, 1962).
2113 О публикациях и интервью Бандеры см. в главе 7 данной книги.
2114 О работах и мировоззрении Янова см. в этой главе.