2192 Петро Дужий, Степан Бандера - символ нації: ескізний наріс про життя і діяльність провідника ОУН (Львів: Галицька Видавнича спілка, 1996), 1:7, 257.
2193 Дужий, Степан Бандера, 1:124-25, 140.
2194 Дужий, Степан Бандера, 1-2.
2195 Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Київ: Бібліотека українця, 1999); Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф Львів: Сполом, 2000); Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Львів: Піраміда, 2001).
2196 Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Львів: Піраміда, 2001), 9.
2197 Там же, 7-8.
2198 Там же, 154.
2199 Там же, 98-101.
2200 Євген Перепічка, Феномен Степана Бандери (Львів: Сполом, 2006).
2201 Там же, 674, 677.
2202 Например, Там же, 339.
2203 Там же, 5.
2204 Там же, 12-13, 676.
2205 См. Там же, 191-208, 271-96.
2206 Там же, 354.
2207 Игор Цар, За що ми любимо Бандеру (Львів, 2000), 3.
2208 Многие статьи, опубликованные националистическими постсоветскими историками, не были рецензированы специалистами. Поскольку многие из этих историков не читают на английском и других языках, кроме украинского, русского или польского, на их подход к истории также оказала влияние их изоляция от международных дискуссий. (В 1997 г. по поручению президента Украины была создана правительственная комиссия по изучению деятельности ОУН и УПА, а в 2005 г. тиражом 500 экземпляров был издан фаховий висновок (объемом 495 страниц) рабочей группы этой комиссии, в финальной части которого, в частности, констатировалось, що «ОУН у різних її іпостасях належала до тієї частини політичного спектру українського суспільства, яка абсолютною цінністю і метою свого існування вважала українську націю та українську державність... ОУН ідеологічно, принаймні на початках свого існування, належала до праворадикальних рухів, орієнтованих на творення держав з тоталітарним політичним ладом». Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА (Київ: Наукова думка, 2005) 453-454. — прим. издателя).
2209 Микола Посівнич, Степан Бандера - життя, присвячене свободі; Микола Посівнич, ред., Степан Бандера: документи і матеріали (1920-1930 гг.) (Львів: Афіша, 2006); Микола Посівнич, ред., Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали (Тернопіль: Астон, 2008); Микола Посівнич ред., Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали (Тернопіль: Астон, 2011); Микола Посівнич, Варшавський акт звинувачення Степани Бандери та товаришів (Львів: Центр дослідження визвольного руху, 2005). В 2010 Посівнич выступил редактором еще одного труда о Бандере, см. Микола Посівнич, Богдан Гордасевич, ред., Степан Бандера: 1909-1959-2009: Збірник статей (Львів: Тріада Плюс, 2010).
2210 Посівнич, Молодість Степана Бандери, 2006, 5-35; Микола Посівнич, Молодість Степана Бандери, 2008, 9-39. О Косике см. Rudling, Warfare or War Criminality, 358, note 7. Критический обзор того, в каком ключе Посивныч рассматривает деятельность ОУН, см. Зайцев, Війна як продовження політики, 235-45.
2211 Переизданные документы см. Посівнич, ред., Степан Бандера; Посівнич, ред., Життя і діяльність, 2008; Посівнич, ред., Життя і діяльність, 2011. Письма Бандеры к Мельнику за сентябрь 1941 г. см. Посівнич, ред., Життя і діяльність, 2008, 261-97. Документы находятся в ЦДАВО ф. 3833, on. 1, спр. 71, 1-22. О Сциборском см. выше главы 4 и 5, и Микола Сциборський, “Клонім голови,” в Степан Бандера, ред. Посівнич, 2006, 133-34.
2212 Некоторые книги Посивныча были опубликованы при участии основанного ОУН ЦДВР, другие издавал “Літопис УПА” (эмигрантское издательство ОУН). Например, Варшавсь-
кий акт Посивныча был опубликован при участии ЦДВР, а Степан Бандера - життя, присвячене свободі - “Літопис УПА”.
2213 Посівнич, Степан Бандера - життя, присвячене свободі, 32.
2214 Там же, 38. См. также Посівнич, Провідник ОУН, 31. Похожее упущение см. в Olena Petrenko, “Makellose Heldinnen des Terrors. Die Organisation der Ukrainischen Nationalisten im Spannungsfeld zwischen Heroisierung und Diffamierung,” Terrorismus und Geschlecht. Politische Gewalt in Europa seit dem 19. Jahrhundert, ed. Christine Hikel and Sylvia Schraut (Frankfurt, Main: Campus-Verlag, 2012), 200-1.
2215 Посівнич, Степан Бандера - життя, присвячене свободі, 57-60.
2216 Rudling, The OUN, the UPA and the Holocaust, 27, 30, 64, note 270.