Усі довкола зачаровані дідом. Особливо, його студенти, бо вперше бачать перед собою справжнього журналіста і героя!
Нудний буркотливий малозрозумілий дід вже несе пургу на інших телепередачах. Як і раніше вимагає більше ефірного часу для свого марення та любить посперечатися. Звідти теж невдовзі виженуть, але, доки путін в кремлі, старий маразматик без проблем знайде інші.
Ще всіх, Віталіє Товієвичу, і не обійдете та й не обтрусите!
БРЕХЛИВИЙ «ШАШЛИЧНИК» З ГІТАРОЮ І КОНЬЯЧКОМ
Один із найпопулярніших бардів на путінській естрадній сцені.
Якось назвати співаком третьосортного блатного виконавця язик не повертається. Не дотягує своєю творчістю з кримінальним душком! Ходячу вульгарність краще знають за сценічним псевдо зі скороченого прізвища. Його «Вітер у голові» та «Коньячок під шашличок - смачно дуже» чув кожен росіянин. Це не мистецтво! Вершина його творчості – то вершина вульгарності! Половина пісень про те, як добре зраджувати дружині. Його тупі до нудоти пісеньки ідуть на ура на корпоративах, днях народженнях. Творчість ходячого отупіння мас зайшла в народ.
Трофім допомагає успішно дебілізувати простаків, яких потім путіну буде легко гнати на війни, зокрема, і проти України.
А повбивати українців слабо?
«ТРОФІМ»: Трофімов Сергій В’ячеславович (1966), співак. У 2014 році підписав листа на підтримку анексії Криму.
Слизький. Брехливий.
Добре уміє прикидатися, але коли це лише вкрай необхідно!
Нині дуже сильно розчаровує своєю зарозумілою поведінкою. А на початку свого сходження до популярності був простий, свій в дошку, спілкуватися з ним було легко і приємно. Справляв враження тонкої та особистої творчості, яка зачіпала почуття багатьох людей.
Хто ж тоді знав, що все це було просто для розкручування.
Було і спливло…
Коли його ім’я стало відомим, то скинув свої маски й почав з усієї сили нескінченно заробляти примітивним бриньчанням під гітару – з відвертою вульгарністю та кон'юнктурою, не заморочуючись мораллю та гарним смаком. Його тексти здатні накатати школярі, одурманені кримінальною романтикою і горді за свою хуліганську поведінку.
Від таких пісень нормальних людей нудить, а співак процвітає.
Дорослий лисий мужик сльозливим незміцнілим гугнявим голосом на високих тонах співає про кримінал і всяку всячину. Обличчя постійно безконтрольно зморщується. Типовий співак у підворіттях і двориках багатоповерхівок. Таких дворових співаків у росії тисячі.
Про його талант чи вокал говорити смішно. Голос давно підсів, та це не має ніякого значення, бо в усі часи був зовсім не співочий. Слова і манери виконання на любителя, одноманітні: голос не для сцени, з якимось внутрішнім натягом, майже на грані. Профанація!
Пісні невдалі. Бездушні!
Безвідповідальний, бере наглістю, не проводить репетиції перед виступами. Як буде, так і буде! Люди приходять на його концерти й за немалі гроші, - цінник на виступи зірки б'ють рекорди! - а співак, вибачте, прихворів і навіть у ноти не влучає! Що це за виконавець, що перестав потрапляти в ноти? Чи ніколи до пуття і не потрапляв? Навіть без музичної освіти боляче все це слухати! Розчарування шанувальників у своєму кумирі. Що може бути для них сумнішим?
Якось показував свій дім і з гордістю згадував за будь-якої зручної нагоди, що все, що телеглядачі бачать навколо, виключно заслуга його коханої дружини. Але зараз не дикі радянські часи: люди бачили євроремонти й уже багато в чому розбираються, то можуть зробити лише єдиний висновок – вдома барда дикий несмак!
Немає в Трофима смаку вдома, немає й у творчості.
Душа шкурна і продажна, як і путінський час, у який співає.
Та й з головою останнім часом у нього якість проблеми.
Каже, приносить користь більшу, ніж напівп'яний механізатор. Але не можна жити без хліба і картоплі, які вирощує механізатор, а от без дурних пісеньок Трофіма потрібно вже якось починати обходитися.
Може вже вам, шановний розповсюджувач тупості для росіян, самому час у механізатори чи вулиці мести?
ЖЛОБ З «КРЕМЛІВСЬКИХ МУЗИЧНИХ СПЕЦВІЙСЬК»
Цей співак не приховує свою манію величі.
Вважає, що на сцені лише три артисти: Пугачова, Кобзон і він.
Оскільки Пугачова припинила концертну діяльність, а Кобзон помер, то він тепер єдиний справжній на сцені.
Дурень думкою багатіє!
Неперевершений майстер давати інтерв’ю глянцевим журналам та й любить просто поговорити. Інтерв’ю і постійне мелькання в рашистському телевізорі дає значно більше для популярності, ніж недолуга творчість його та колективу, який очолює.
Про що не говорить, то обов’язково скаже, - напряму чи хоч натякне! - який він дбайливий чоловік і класний батько. Мало того, що в голосі відчувається нещирість та награність, але зацикленість на цьому образі святого викликає деякі сумніви, а то й підозри. І недаремно.