від двірника Національної академії
образотворчого мистецтва і архітектури
Лещенко Григорія Івановича, пенсіонера
Вознесенський узвіз, 20, кв.1, м. Київ, 04053
+38 096 044 57 51 Viber +1 365 384 0872
hryhoriileschenko@yahoo.com
Ректор Художньої академії шановний пан Цугорка О.П. та шановні представники влади Києва, які виступають третьою стороною, вже втретє звернулися в суд щодо виселення мене з дружиною з квартири в будинку, який виш орендує у столиці.
На запитання скільки ще разів збирається судовими позовами добивати бідних пенсіонерів ректор лише розводить руками. Суть його дій до дідуся, що писав книжки про корупцію, та бабусі - інваліда з ціпком така: доки його старенькі колишні підлеглі - злидарі не віддадуть Богу душу від переживань чи викачування грошей за суди і можна буде зайняти їх житло, в яке стареньких законно поселили і прописали ще за радянських часів, коли починали працювати двірниками.
За суд мій адвокат бере гонорар 3 000 доларів, а моя пенсія – 70.
Я так розумію, що ректор та влада Києва збираються умовляти чи вимагати від судів розглядати одну й ту саму справу нескінченну кількість разів. Пенсіонери - злидарі без копійки грошей за душею проти мільярдера мера Києва чемпіона світу з боксу Віталія Кличка і мільйонера ректора Художньої академії Олександа Цугорка, які державними грошима розплачуються з юристами за суди проти мене. Третій рауд! Бокс!
В академії говорять, що ректор має вибирати: пожаліти двох немічних вироблених тяжкою працею пенсіонерів, яких йому наказала виселити влада Києва, чи всіх студентів і викладачів вишу, для яких за
непослух київські чиновники можуть підняти оплату за оренду будинку та території парку з символічної плати 1 гривня до мільйонів за рік.
Моя любов з такими шановними, як пан Цугорка, - взаємна!
Ми ніколи не забуваємо один про одного!
Я інформую народ про взаємне кохання двірника з мітлою і Цугорка з шикарним джипом, розкішним помешканням, зв'язками та мільйонами, усі кажуть, що зеленими. І під час небаченої ще з 1945 року в Європі війни пан Цугорка безперервно по-приятельськи атакує. Заявляє всім, що не відступить і таки доведе справу до переможного кінця!
На хвилинку, воює не з ворогом на фронті, а з хворими усіма професійними хворобами беззубим дідом й бабцею з ціпком, яка шкутильгає, бо отримала травму на роботі і стала інвалідом.
Достойний противник для шановного діяча культури Цугорка!
А може шановний пан Цугорка не все розповідає?
Чого не каже, що після смерті двірників можна буде квартиру приватизувати та продати?
А може це помста за мої книги, в яких чиновники, можливо, впізнали себе і так дружно та злагоджено атакують нас, стареньких?
Ще до війни Росії проти України я написав 10 книг циклу «Україна: епоха корупції» про корупцію у вищому керівництві держави - «Порох і корупція або Кому війна, кому мати рідна», «Ігри в маніяків або Коли Президент очолить корупцію», «Сміття Верховної Ради», «Пане Прем’єр – Міністр, годі красти або Донбас у серці назавжди», «Генеральний прокурор – злий пес Президента», «Мер столиці корупції або Як тебе не обікрасти, Києве мій», «Ректор – батько корупції», «Корупціонер, який розбив мені серце»,«Корупція – моє ремесло», «Страта журналістки». З книгами можна ознайомитися на сайті https://grigory-leshchenko.web.app/ та на онлайн – бібліотеках.
До речі, я зі своєю книжкою про корупцію в Києві не ховався. Написав – і відразу текст відправив на сайти КМДА і міськради!
Як оце і з цим зверненням відправляю вам книгу про рашистів і прошу знайти спонсорів для її друку та безплатної роздачі киянам.
А може бажання третього суду - це помста за мої листи до пана Цугорка, в яких я пояснюю, що як керівник шановний пан Цугорка зганьбився і йому час писати заяву на звільнення, бо нездатний під час війни організувати нормальну роботу вишу: лише тратить державні гроші на нескінченні ремонти під завивання сирен повітряної тривоги?
На третій день, як пан Цугорка став ректором, я звернувся з пропозицією: якщо владу Києва і керівництво академії не влаштовують рішення попереднього суду, щоб не виселяти нас з дружиною з квартири, то просив видати мені іншу квартиру згідно з законодавством.
Нам з дружиною все одно чи проживати у квартирі в будинку академії чи в іншій квартирі, аби лише нам дали спокій, не тероризували нас, хворих пенсіонерів, судами й не викачували гроші на суди.
У нас уже нема здоров'я на все нові й нові суди!
Спочатку шановний пан Цугорка на словах був не проти.
На прохання Олександра Петровича, через, начебто, надмірну завантаженість трьох юристів вишу, я за власні кошти, що становлять майже дві моїх зарплати, навіть вдруге замовив у юридичній компанії, який має написати адміністрація академії до райдержадміністрації, і передав листа Цугорка. Але то все були лише насмішки та знущання, щоб показати всім який я наївний і ведусь на його солодкі обіцянки.
Перший раз я теж замовив такий лист за власний кошт у юристів і віддав його попередньому ректору, який покрив мене матом і сказав: