Аферист ще той! Кількість ввезеної структурами митрополита Кирила тютюнової продукції обчислювалася мільярдами цигарок, а чистий прибуток - сотнями мільйонів доларів. Захопивши значну частину ринку, структури митрополита Кирила завдали серйозних збитків бізнесу інших імпортерів тютюну, які змушені були сплачувати мита і тому не могли на рівних конкурувати з церковними торговцями цигарок. Пікантність скандалу надавала та обставина, що традиційно в церковному російському середовищі тютюнопаління засуджується як гріх, а від захворювань, спричинених цією шкідливою звичкою, у росії щороку гинуть сотні тисяч людей. Разом з тим, кожна десята викурена росіянами у 1994 - 1996 роках сигарета була ввезена в країну «гуманітарним церковним коридором». Після комуністів сотні храмів і монастирів ще лежали в руїнах, віряни останні копійки жертвували на відновлення святинь, а церковна верхівка тонула у тяжких гріхах та не знала куди дівати накрадені гроші.
На нікотині Кирило склав стартовий капітал — кілька сотень мільйонів доларів, після чого фінансові скандали полилися на нього, як із рогу достатку. Специфічні зв'язки у політичному керівництві та бізнесовій спільноті швидко вивели Кирила на перше місце за обсягом особистих активів серед ієрархів рпц мп.
Ще у 2006 його статки нараховували уже 4 мільярди доларів. Мимоволі згадується легенда про царя Мідаса. Все, чого той торкався, ставало золотом. Так і тютюновий митрополит: золото безперервним потоком лилося до його кишені. Не забував підчищати за собою: всі фірми, започатковані владикою Гундяєвим або за його безпосередньої участі, незабаром лопаються чи зникають.
Оскільки продаж цигарок та алкоголю приносив колосальні прибутки Табачнику Кирилу, то постало питання: де зберігати гроші? І Кирило створює Акціонерний комерційний банк сприяння благодійності та духовному розвитку Вітчизни «Пересвіт», де зосередили величезні капітали, які постійно перебували у русі: банк брав активну участь у спекуляціях, примножуючи дивіденди. Жоден зі 140 з лишком єпархіальних архієреїв по всій країні не підтвердив, що з банку хоч копійку направили на відновлення зруйнованих храмів і монастирів.
Іншим ще більш прибутковим бізнесом, з яким був пов'язаний митрополит Кирило, став експорт нафти, теж звільнений урядом від мит. Щорічний оборот компанії Кирила становив 2 мільярди доларів.
Кирило видобував уральські самоцвіти, пробився на ринок торгівлі ікрою, крабами та морепродуктами. Його компанії знищили кілька цінних видів краба, м’ясо яких ішло на експорт. Кирило навіть брав участь в автомобільному бізнесі в Калінінграді.
Кирило полюбляв виїздити за кордон, який нині лає, як може. Зупинявся у власному будинку у Швейцарії – має шале під Цюрихом та нерухомість і в інших країнах, яка не зареєстрована на нього.
Нині патріарх хизується своїми аристократичними хобі, які потребують високого рівня доходів: гірськолижний спорт, водні лижі, швидкісне водіння авто та любов до собак.
Напередодні днів народження патріарх просить не дарувати йому квіти. Влада розуміє натяк і нагороджує його орденами та знімає про нього документальні фільми. Дивитися ці кіношедеври про зразкове життя майже святого одне задоволення: дівчинка - сирота просить патріарха в листі, щоб Бог дав їй батьків, – і через 10 днів диво відбувається; в Україні патріархові достатньо було благословити натовп із плакатами «Геть московського попа!» і протестанти «одразу кинули плакати й склали ручки для благословення, стали радісно кланятися та посміхатися». Хтось ще вірить усьому цьому? І такому патріарху?
ДМИТРО «РАДІОАКТИВНИЙ ПОПІЛ».
УМИРАТИ ВІД СТРАХУ ЧИ ВІД СМІХУ?
Здавалося б, зовсім за історичними мірками нещодавно він був класичним іноагентом (отримував європейські гранти та брав участь у програмі Держдепу, носив вишиванку та зізнавався, що почувається українцем), але ледве змінився вітер із кремля, охрестив колись таку любу Україну «віртуальною» країною, а США взагалі вербально посипав «радіоактивним попелом».
Погрожує Америці ядерною зброєю, бо та займає антиросійську позицію з питання про вторгнення в Україну і заслуговує на знищення.
Параноїк з погрозами світові ядерною зброєю з’являється в ефірі раз на тиждень. Його розповіді про радіоактивний попіл зачаровують.
Брехливі, тенденційні заяви горе – телеведучих дискредитують російську журналістику в очах світової громадськості.
КИСЕЛЬОВ Дмитро Костянтинович (1954), скандальний телеведучий, заступник генерального директора всеросійської держтелерадіокомпанії та гендиректор міжнародного інформагентства "росія сьогодні". Включений до санкційних списків багатьох країн, зокрема, і України, як центральна фігура держпропаганди.