Як і Юрій Лоза, письменник залишається відомим лише завдяки єдиній успішній екранізації свого твору «Дозор»
Має спеціальність лікар - психіатр, але самому потрібно добре голову підлікувати. Хоча, швидше за все, лікування не допоможе. Це, мабуть, вроджене! Он, як пацієнт радіє ударам путінської армії по електростанціях в Україні та вбивствам українців:
- Ну, нарешті. Планомірно та безжально. Негідник повинні вирушити до пекла. Київ та вся Україна — це частина великої росії.
Гарний письменник для психлікарні! Такому й окремої палати не шкода. Ласкаво просимо на лікування, Сергій Васильович! Час настав!
Скільки ж таких в путінській росії? Примітивних і одноразових!
ЛУК’ЯНЕНКО Сергій Васильович (1968), письменник. 2022 року підписав звернення письменників на підтримку війни проти України.
НАСПІВАВ ПАТРІОТИЧНИХ ПІСЕНЬ
НА МАНДАТ ДЕПУТАТА ДЕРЖАВНОЇ ДУМИ РОСІЇ
Вибився у придворні співаки та прошмигнув в парламентарі. кремлівський палац і державна дума – то як його рідний дім. Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну отримує державні гроші на пропаганду війни. Щороку лише з президентського фонду йому виділяють по 40 мільйонів рублів. Тепер за організацію концертів і його гастролі платить держава, а він лише набиває сміттям голови слухачам та рахує грошики і молиться, щоб війна продовжувалася вічно!
У голові не вкладається, що в росії, яка, нібито, праведно воює, де жителів закликають допомагати солдатам теплими шкарпетками, держава витрачає такі величезні гроші на те, щоб музичні патріоти роз'їжджали на VIP - автомобілях і просто – виходили на сцену та розкривали рота під фонограму! Навряд, чи найзнаменитіші радянські співаки Другої світової війни Клавдія Шульженко та Леонід Утьосов могли навіть подумати, щоб вимагати мільйони за свої виступи!
Колись співав про «час - наркотик», а зараз завиває:
Патріотизм - то теж непоганий бізнес! І ось підтвердження.
МАЙДАНОВ Денис Васильович (1960), співак, депутат держдуми. Заочно засуджений в Україні за зазіхання на територіальну цілісність держави.
ВДАРИВ КИЯНИНА ПОДУШКОЮ і ДОВГО ПЕРЕПРОШУВАВ,
А КОЛИ ЗЕМЛЯКІВ МАСОВО ВБИВАЮТЬ, ТО МОВЧИТЬ
Поступав на актора в рідному Києві - двічі провалили, подався до москви, де прославлений Райкін теж порадив зайнятися чимось іншим. Не послухався. А даремно! Не простий чоловік: прикидається і в кіно, і в житті. Он, як у бідолашного рот перекосило від постійної брехні!
Коли грає в спектаклях, то іноді так себе накручує, що втрачає контроль. Якось у Таганському театрі так грав бажання всіх побити, що кинув подушку в глядацький зал і попав у земляків, які з Києва приїхали на виставу за участю улюбленого актора. Зупинив спектакль і просив вибачення. Ті повернулися додому, розповідали який молодець їх кумир.
Та й називає себе - «киянин, який живе в москві».
Чого ж актор мовчить, коли путін вбиває киян і руйнує Київ?
Часто здійснені мрії виявляються не такими, як у фантазіях.
Все життя мріяв побувати у Парижі: у перший же вечір гостинні парижани відібрали гаманець з телефоном та ледве зі злості не прирізали, бо ніяк не могли стягнути обручку з пальця. Може так не дуже склалося в актора і з москвою та гостинними рашистами?
Почніть друге життя, Сергію Васильовичу!
МАКОВЕЦЬКИЙ Сергій Васильович (1958), актор, народний артист. Постійно порушує законодавство України, виступаючи в окупованому Криму.
ПРИВИД ПОРУЧИКА ГОЛІЦИНА
Ще одна фальшивка естрадна. І теж нарцис! Вважає себе білою кісткою, голубою кров’ю. Пафосний а - ля білий офіцер співає романси про втрачену чудову російську імперію. Став, наче смерть: з запалими очима, напомаджений, шкіру на розгодованому обличчі натягли пластичні хірурги. Мучить усіх завченим завиванням травневого обдертого кота під гітару:
А ще краще, як і письменник Лук'яненко, - на швидкій у дурку!
- Я в армії служив, присягу приймав, і вірний їй досі. Якщо треба буде йти батьківщину захищати, я готовий...
А коли, дійсно, вас загребуть на війну в Україну, якої заспіваєте?
МАЛІНІН Олександр Миколайович (1958), співак, народний артист рф. путініст. Українофоб.
Неприємний тип. Ходить з короною на голові, а сам нецікавий, ніякий, непереконливий, нудний, одноманітний. Бачити і чути його - туга нестерпна! Співає, як паламар у церкві. Голосок слабий, верхні ноти бере криком. Жив у Німеччині. Думав, в росії без нього не обійдуться, що його тут любить. А ви знаєте хоч одну людину, хто заслуховується та задивляється на тухлого кон’юнктурника?