Але багато жителів планети здивувалися, коли після вторгнення росії в Україну Дмитро Медведєв став одним із найбільш кровожерливих російських чиновників. Образи, погрози, заклики повернутися до страт, визнання тортур і вбивств у російських в'язницях – для багатьох все це стало несподіванкою. Важко повірити: Медведєв, той самий ліберал, на якого покладали стільки надій, раптом став упирем, жорстокістю своєї затьмарив навіть Жириновського. Раніше він з айфона писав твіти про те, що «свобода краще, ніж несвобода». А тепер з айфона закликає вбивати якомога більше українців. Як людина може так змінитись? Чи і не змінювався зовсім? Просто образ ліберала, який був зручний тоді, 15 років тому, зараз просто виявився недоречним.
Пости Медведєва – про свинок, що хрюкають, ядерні удари й «дурне НАТО». Людина, яка обіцяла країні модернізації, інновації та цифровізації. Ліберальний президент, що колись приходив на канал «Дощ», виступав проти культу Сталіна, їв бургери з Бараком Обамою, отримував подарунок від Стіва Джобса, давав інтерв'ю «Новій газеті» - з початком війни став одним із головних її яструбів. І тепер хоче втопити світ у крові, ну а сам, мабуть - до раю з елітним алкоголем. У росії чиновник, який раптом перетворився на садиста – це не новина.
КПРС, робота в штабі ліберального Собчака, лівоцентристська партія, «Єдина росія», ліберальне президентство, консерваторське прем'єрство, імперство - Медведєв ніколи не був лише анархістом. Йому байдуже, що кожна його нова політична позиція суперечить попередній.
Не дивно, що ніхто не сприймає його серйозно.
У москві чимало пліток про шкідливі звички Медведєва, і всі бачать: такі речі навряд чи дозволить собі людина у тверезому розумі. У цьому сенсі його часто порівнюють з прес – секретарем МЗС Марією Захаровою: за будь-якої нагоди хамити й загрожувати ворогам зброєю.
Це один із найбільш диких фейків, але Медведєв поширює їх десятками. Колись ліберальний політик нині ставить під сумнів саме існування держави Україна. А коли його ловлять за руку на брехні, не ускладнює себе вибачення та спростування.
Смішить народ, коли видає черговий мем:
- Говорите, дайте мені американо. Це неполіткоректно звучить. Давайте американо перейменуємо! У русіано!
Два основні стовпи передвиборчої кампанії Медведєва – роздача грошей на нацпроєкти та підтримка путіна, який тоді був шалено популярним, не втомлювався повторювати, що Діму знає давно. Було в Медведєва і ще щось, що вигідно відрізняло його від путіна – ідеологія. Нехай і зім'ята, не до кінця проартикульована – але хоч якась. Саме Медведєв подарував росії безсмертну максиму «Свобода краще, ніж несвобода». На тлі гебіста путіна цей кандидат виглядав як запеклий ліберал. Тепер достеменно відомо: так було задумано. Але тоді ще росіянам хотілося вірити у краще.
Медведєв переміг Зюганова та Жириновського, набравши 70% голосів, а володимир путін став прем'єр-міністром. Тоді світ і дізнався термін «тандемократія», який, звичайно, не передбачав жодної самостійності Медведєва. І все ж таки навіть до кінця президентського терміну Медведєва багато хто розглядав Діму як можливого кандидата на виборах 2012 року. Натомість він повернув владу путіну, відмовився від боротьби, і отримав посаду прем'єр-міністра. Тандем розвернувся.
Якщо під час президентства Медведєв зберігав образ ліберального інтелектуала, то став прем'єром і давав дедалі більше підстав для сумнівів у власній адекватності. Бувало, що засинав на важливих заходах, говорив людям на зустрічах дивні речі на кшталт: - Грошей немає, але ви тримаєтеся.
«Будиночок для качечки» перетворився на один з головних політичних мемів 2010-х, коли на його секретної дачі помітили ставок із будиночком для качки. З того часу качечка Медведєва стала символом путінського режиму та надмірних витрат представників влади. Гумових жовтих качок почали часто використовувати на опозиційних мітингах.
Це не просто злодій, а ще й безглуздий злодій!
Масові протести під гаслами «Він вам не Дімон», з вимогою відставки Медведєва хоч і не привели до результатів, проте, здавалося, поставили крапку на кар'єрі колишнього президента.
Коли вигнали з прем’єра, то став членом ради безпеки, давав інтерв'ю та писав статті. Загальний їхній настрій ніяк не був схожим на настрій того хлопця з айфоном та бургерами. Захід поганий, з Україною домовлятися не треба, Росія має свій шлях. Але все ще залишалося в рамках пристойності. Медведєв вже зовсім не прикидався лібералом, але й кров пити ще не пропонував.