Він замовк на мить, копирсаючи палицею в багатті. Його обличчя було досить похмурим і задумливим. Воно зовсім не пасувало до цього простого, майже селянського вигляду, ніби Еркісія мав перед собою сільського філософа, який намагався розгадати таємницю мишей, що вилуплюються з гнилої соломи.
– Я все тобі розповім, – нарешті промовив Крістіан після тривалої паузи, – хоча і не повинен. Але ти маєш добрі очі, і я бачу, що ти мало що розумієш з цієї історії, і це, можливо, мучить тебе більше, ніж совість. Я боюся, що якщо ти не дізнаєшся того, що потрібно, то зіпсуєш справу. Що ти взагалі знаєш про текст, який прочитала Катаріна?
– Небагато. Що його диктував Рудольф Габсбург… І що в ньому є щось, що дає неймовірну силу. А також в ньому формула ритуалу, завдяки якому з'явилася магія.
– Це все одно більше, ніж знає будь-хто, хто ходить по цьому світу і не є членом нашого братства. Розумієш, ця книга була чимось на зразок дзеркального відображення скандалу з Андреае. У своїй гордині та дурості ми вирішили, що передати саму основу для знання недостатньо і що світу потрібне ще й саме знання. Бо інакше послання Крістіана Розенкрейца не впаде на родючий ґрунт, а навпаки, засохне, не знайшовши опори в реальності. І це була ще одна помилка, яку ми зробили.
– Досить багато цих помилок.
– Повір мені, ми зробили уроки з цього. Повертаючись до теми, книга мала бути чимось на зразок бомби з дуже довгим запалом. Вона мала з'явитися сьогодні, а вибухнути через сотні років, коли наука досягне достатнього рівня, щоб розшифрувати те, що сучасникам здається нечитабельними каракулями.
– Рудольф, очевидно, не мав з цим проблем, так само як і Катаріна...
– І тут ми знову повертаємося до наших помилок. Розумієш, Рудольф мав бути лише посередником: передавачем, який перенесе наше послання на папір, щоб воно чекало на кращі часи. Ми б мало що отримали від цього
– Ви не могли його притримати?
– Ми не всемогутні. – Він похитав головою. – Ми ближчі до всезнання, і навіть це неправда. Я вже казав тобі: ми діємо через посередників, а який посередник міг би зупинити правителя найбільшої імперії у світі? Все, що ми могли зробити, це бездіяльно спостерігати та кусати пальці від гніву. До речі, це було дуже неприємно.
Ніби підкреслюючи свої слова, він шпурнув палицю у вогонь, від чого в небо злетів град іскор.
– Решту ти, в принципі, знаєш. Рудольф провів ритуал, надзвичайно невміло, і у світі з'явилася магія. Однозначно, зарано. Ось чому її потрібно позбутися, і ось з'являється твоя протеже, Катаріна фон Бессерер.
– Ну добре, але що насправді містить ця книга?
– Ти про це питаєш?– Крістіан підняв брови. – Ти, який пам'ятає долю Сімона з Фуа?
– Так.
– І ти впевнений, що хочеш знати?
Еркісія замислився. У словах Крістіана були і докір, і мудрість. Це правда, що вчена людина не повинна прагнути знань будь-якою ціною – бо вони досягаються лише через віру, а отже, з Божої волі. Але чи був ще вихід для Домініка? Усе своє життя він прагнув знань, і таємних знань, таких, що доступні небагатьом. Саме це живило його гординю, і це, безсумнівно, стало б причиною його падіння.
Чи мав він коли-небудь інший вибір, окрім як гордо підняти голову на Страшному суді та сказати: "Я знаю", а потім зіткнутися з наслідками?
– Знаю, – відповів він.
– Добре. – Крістіан знизав плечима.
Він витягнув люльку з кишені та почав її набивати тютюном. Він явно не міг довго сидіти на місці. Птахи радісно щебетали в тиші. Час від часу звуки пострілів лунали по воді сусідньої річки, нагадуючи нам, що облога все ще триває.
– Ця книга стала результатом роботи цілої команди наших найкращих теологів та алхіміків, — нарешті продовжив Крістіан, запалюючи люльку паличкою, витягнутою з вогню. – І вона містила, в сильному спрощенні, опис структури реальності.
– Ти маєш на увазі якусь метафізичну концепцію?
– Не концепцію, а теорію, — м’яко поправив його розенкрейцер. – Якби це була концепція, вона була б абсолютно нешкідливою, але, як ти помітив, це не так.
– Але звідки взялася ця теорія?
– А звідки береться джерело в горах? Звідки взялося Сонце та його гонець Меркурій? Від Бога, звичайно. Ми зберігаємо ці знання майже з народження часів.