Домой идутборцыребята,Подходитсложный деньк концу.«А ось,скажи мені,мій брате,Ти знавпро Сцеволу[35]?» —юнцуВнимает нашТарастак важно.Из книги,чтопридала матьОн прочитал,о томотважномПоступке римском.Стал слагать:«Мені в ранкову,мать,годинуЦікавукнижечкудала —«ЗастародавніхчасівРиму» —Легенди,міфита діла.Так осьбувСцеволаважливий,Щоб довестидержави вплив,Він на війні,заради РимуВ полонірукувсю спалив.Ти, брат, подумайв наш часлюдиЗнайдуться ті,що зможуть так,За УкраїнусвоїрукиСпалити,як протестузнак.Сьогоднізрадників багато —Учораприхвостні Совку —Сьогоднівкраїнці,знай братеТи рукудаймені свою.Ось дід казав,що наша доля —За Батьківщинубути всімМи збережемсвоїдолоні,Щоб їхспаливВітчизнигрім![36]»«Менеце, брате,не хвилює,Тобтохвилює,та не так[37]» —ОтветЄвгенамягкой пулейСмутилТараса кое-как.«Я люблюнашу Україну,Бажаюкращогоя їй,Та й що робити,ось дитині?Цей шляхв політиціне мій.Я буду в спортіпрославлятиЇї знамена.О це так,Тебепідтримуватибрате,Патріотичнийнаш казак[38]»«Ятебе,хлопче,розумію[39]» —ОтветилдружескиТарас:«Алеякщобажаєшмиру —До війнготуйсякожен час[40]»И вотвсерьезслова ребятаНе знаютдальшекак принять.Они молчат,идут к закатуИх дома ждет,наверно, мать.Онипо-разномумир чуют,Но этонемешает имВаритьсяв тойединойбуре,В которой всемы состоим.В большоммасштабемы подобныДругдругу,все естькак один,Но вотв деталях —разнородны.И что важнейиз величин?<p>26</p>
Перейти на страницу:

Похожие книги