Читать Storona Онлайн и Бесплатно. Библиотека Читка

Все так жекрутится планета.Все то жеСолнце день за днем.Все та жеосень без приметыВскипаетзолотом-огнем.Активный шаг,портфель,убранство.Идет Тараск дедуле,в штаб.И только небов постоянстве,А человек,то царь,то раб.Здесь стильклассическийу зданий,Да жизнь,такая как всегда —Все ищут хлеби ищут знаний.Проходятгрузные года.Приходятновые названья,Границы,теньпустых идей,Ну а землявсе ждет свиданьяСо свежимпрахомнаших дней.Идет Тарас,блестит таблицаС названьем улицывисит,Где имябуквамикроится:«Джохар Дудаев» —нам гласит.Да,знала улицаи этаНемалоразности имен —И дажерусского поэта,Ну а теперьздесь новый кон.Комутеррорс сепаратизмом,Кому борец,свободу дал —Джохар ДудаевЛьвовужизньюНазваньемулицыпредстал.Тарас пришел —вот офисдедаЗдесьс сине-желтымна ровнеФлагкрасно-черныйвеет цветомО тойбандеровской поре.И шик,и блеск,и аккуратность —Ігнат не метитсяскрыватьСвоё богатство,своюзнатностьИ на Тарасасмотрит стать,С каким-то,что ли поученьем,Стремясь,сочувствие отдать.Во взглядедоброепризреньеИ превосходствасмутна гладь.«О, мій дідусь,кажиколи миПочнемо діяти.Коли?Щоб пізноне булоробити,Щоб рукисильними були.Я знаю,бачив підготовку.Та ти жменесам відправлявДо таборів,багато толкуВід тих військовихжорстких вправ.Готовчекатискільки треба,Але вогоньмійвже горить.Країна чахне,бачить небо,Що нашавладатут творить.Хоча не наша,а РосійськаВона продастькраїну всюЗа газ,за ярликиординські,За те,щоб бутиу строю.Ти подивись,що роблятьгади —Корупціята свавілляІ хочутьмовузнищуватиПрикрившись —хартія добра.А що на сході,що там в Криму?Ніби немакраїни жил —Ні мови —честі України —Братва та флотросійських сил.Я пам’ятаюветеранів,Що тренувалинас тоді.Вонинам всерозповідали —Кавказубарвита вогні.Вонив Чечніфронти тримали,Щоб наКрим нашне йшла Москва.Та у літахчетвертих гналиТих,ктоприїхав за хабар —Цих супостатівсиньо-білих,Що рабський нампригріли пар.А зараз що?Коли напливи?Робити діловже пора.Донбасу мичужі та страшні,Їм Кремль тампромив мізки.Алярм піднятибуде важко,Вкраїнський пряник варт,й різки.Бідніють люди —це навколо,Спасибі Богу,що не ми,Але не можебути довгоЦей без– законняфальшімир[63]» —Тарасна выдохеостался,И всталдедс кресла,после – селИ вот ужеответ раздался,Теперь Ігнатслова пропел:«О, мій онук,не в поспіх діло.Ми «банду геть»закричимо,КолизбагатитисясмілоНам підвернетьсячасу тло.Патріотизм —це гарна справа,Я сам колисьбув у вогні,Алеякщобез капіталуТодіне требаце мені.І не дивисьти такна менеЯу ненавистівже свій.ДухреволюціїповернеМені грошей,тобісвіт мрій.Не ображайся,але з часомТи зрозумієшвсіх та все,Такв Україніє проказаВона для менеінша є.Донецький кланхочепридбатиУсі потокилиш собі.Ми кинем цихчортів за гратиЇхдопоможутьвороги.І всіображеніДонбасом,Точніше,мафієюцейПідуть за наста підутьразомДо революціїлюдей.Ти зрозумійбез капіталуНі однаізсвятихідейНе будебомбоючи даром,Не будежитидля людей.Нехайне згоденти зі мною,Не згоден зараз,буде ще.Алевсе жоднійстороною —Миреволюцієює.І щенам требанабиратиДо своготаборулюдей.Усіх,хто нездоволен владойХоч росіянин,хоч єврей.Ти ж знаєшщо у Придністров'їБік обічвоювалимиЗ кацапами,проти МолдовиДля українськоїземлі.Братів вполітиці немає —Єособистийінтерес.І другнам ворогом буваєІ ворогдругом буде десь.Усіхто будутьза країну,Для насскладають ланцюгиІз капіталуі людини,А на вершинібудем ми.Та підем – уЄвропу, НАТОСоюзивеличезних справ.Грошей та обрійде багатоДля різнихсмачнихбізнес-страв.Усю історіюкраїнаМіж нихрозділена була:Москвибраланас темна сила,Європирозкіш та діла.Але теперми вибірстатськийСвійзробимо,та назавждиВін буде —не ПереяславськийЄвропивінситівогні[64]»«Напевно явсе зрозумію[65]» —Вспотелизмученно Тарас.»Єтвоїнаміриі мріїМоїскликають разомнас.Але скажимені,чому так,Чомупід когосьтреба йти?Під цю Європу,скоро смутаТам будез Шпенглераруки.Під цюординськую Росію,Що статуснашої РусіСобі же вкрала,іга хвиляЧекає розпадїх усіх.Я згоден,треба вербуватиПерсону кожну,що встаєЗа Українупостояти,Щоб не було,бо намір єУ росіян,у белорусів,Що нашу мовувчать,ллють жахПротизагарбницькихулусів,Таких нам требав спільний шлях.Чому жвід ядерної зброї,За слово добрездихались?Обман – слабким,а сильним – воля.Де ж Балто– Чорноморська вісь?Я будуразом із тобою,Все розумію,в нас мета,Але я хочудобру долюДля України,недарма[66]»Ігнатпримеривразны роли,Не сталс Тарасом продолжать:«Не ждиобицяної волі…[67]» —Ухмылкойдобройсправил стать.Конецдискуссииидейной,Пораработувыполнять.Тарасв бумагахи затеяхВ сетизаветы выпускать.Различныхплановвидовсхемы,Патриотическийзаказ.Статьисерьезныеи мемы —Всё,что цепляетчуткий глаз.Его простаработа с дедом,Ігнат к себевнучка прибралПусть занимаетсятем делом,Пока в душеогонь,накал.Как образумится,так станетВнукпрагматичным,деловым,Чтоб деньгипадалилистамиС идей– деревьевмолодых.Настал же вечернеохотно,Когда работатолько всласть,ПроходитвремябеззаботноВ часахсчастливыхсильна власть.И вотужеТараснашдома,Здесь всёсемейство собралось.Вот дажепапа на приемеВ той ссорес мамой,не сдалосьИм в редкийчас,когдавсе вместеЖить в мире,раньше как,в любвиАндрійс Марієймесят тестоИз ссор,претензий и тоски.Тарас жеверитв брака узы,Пустьестьпроблемы,есть огрех.Но ведьпройдутте всеобузыИ сновабудетлишьуспех.Тарас же помнит,как когда-то,Отец и мамабыли в статьСветлы,и счастливы,и братаРешилименьшого зачать.Он помнит,как Євген рождался,Он помнитрадости портрет,Ну а потомв разъезд подалсяАндрій,в писательский завет.А воти братсидит,он толькоК экранусветлому ПКПрилип,когда же с тренировкиПришел,поели «всем пока».Тарас же видит,недоволенЄвген отцом,«семейный лад» —Для брата несвященно слово.Всю жизньеготакой расклад.Євген тогоне видел счастья,Не виделрадостной семьи,С его рождением —ненастье —Андрій в разъездахдорогих.Но ведь он ездит,деньги чтобыВ семью прислать,всех прокормить,Он пишет,он«творіння робить[68]»,Но чтотут можноговорить.Євген усталот тренировки,Он каждый деньдаётся в потС донецким другомярко,звонкоОн говорит,точь-в-точь поёт.И все в семьепро друга знают,Лишь рады, чтонашел ЄвгенТого,с кем можнодружбы знамяПоднятьдля новых перемен.«Ти знов, пахняр,уткнув в комп'ютер[69]» —Тарас к Євгенуподошел,Взглянул,обнялего уютно,А тот емув ответ: «Той що?Я все зробив,потренувався.Я сваруслухать не хочу,Менібатьківський крикне здавсяСиджу в навушниках,мовчу[70]»Тарасотечески похлопалРукойбратишку по плечу.ОнуЄвгенавидел злобу,Что тушитмирную свечу,Огнем своиммаксимализмаИ не приятия семьи.Тарас уверен —в этой жизниПерерастетЄвген грехи.«Я бачузлістьтвою,мій брате,Але в життіяк не крутиСім'ютобіне обиратиТи з тим що єв любвіживи[71]» —Тарас ушелпоесть на кухню,А в след Євгенему смотрел.А за окном чужиетухнутОгнииз окончуждых дел.«Я так втомилася,не можуНе розумієштой журби.Я за розлученняі схожеЗа нього такожбудеш ти[72]» —ФиналМаріяподтвердилаИз ссоры с мужем,что никакНе хочетвыделитьчасть силыЧтоб сохранитьнесчастный брак.Андрій смотрел,смотрел пространноОн вспоминалбылые дни.Любовь в бытучеканит раны.Они —потухшие огни.Он был романтики работалВ конторепапеньки-дельца.Марієй грезил,вышля нотыВлюбленных фибрмолодца.Но все прошло,все изменилось.Он стал писателемтогда,Лишь для того,чтобыукрытьсяОт всехреалийнавсегда.«Ти маєшь рацію,кохана.Минулиспільності шляхи.Та до розлученняще рано.Євгенхай виростетрохи,А потім все,пробач,я знаю…Хоча,чогоя б там не знав.Ятебе,жінко,поважаю,Нажаль давновсе ж розкохав[73]»На тихой нотевсе иссякло.Глаза супруговразошлись.И вечерпозднийлица спрятал.Огнина улицезажглись.Семья сидит —тарелки,кружки,Все молчав трапезегудят,Лишь телевизоркрутит ушиВ нем про Европуговорят,Что властьрешилаУкраины,В ассоциациюс ЕСЗайти,и спорыиз причиныВедут уже,пошел процесс.Так вся страна,под свет экрановВечернимчасомсобралась.Сеть СМИиз денегразных клановНаш умокутала,нам всласть.И миллионыукраинцев,Свой лик,направивв мертвый свет,Едят нулии единицы,Им МонитуБогдал обет.От Закарпатьядо ОдессыИз Крымапрямов Киев град,Из Суммв Донбасскиезамесы —Угля,культур,крутых ребят.Везде горит,горит он синийОгоньэкранови ТиВи.В любой стране,вот в УкраинеОн разжигаетнаши дни.И всев то пламяокунулись.Вот домСлободиныхи здесьПотоки цифрв светраздулись,Сидит Иван,он в мыслях весь.

Перейти на страницу:

Storona полностью

Поиск

Книга жанров

Похожие книги