Присвячується вельмишановнiй артистцi
Марiї Костянтинiвнi Заньковецькiй
М а р i я I в а н i в н а Л у ч и ц ь к а — молода драматична актриса; говорить по-українському чисто, а по-руськй де-не-де помиляється.
П а л а ж к а — стара бабуся, її няня; убирається по-мiщанськи.
А н т о н П а в л о в и ч К в i т к а — панич з багатої фамiлiї в Малоросiї.
О л е н а М и к о л а ї в н а К в i т к а — його мати, стара уже панi.
С т е п а н I в а н о в и ч Б е з р о д н и й — середнiх лiт пан; спочатку антрепренер; а далi помiчник режисера.
Ю р i й С а в и ч К о т е н к о — теж середнiх лiт; драматичний актор; спочатку режисер, а далi антрепренер.
М а р к о К а р п о в и ч Ж а л i в н и ц ь к и й — середнiх лiт актор.
Р о м а н М и х а й л о в и ч Л е м i ш к а — старий суфлер.
М а р и н к а — дочка його, 17 лiт, годованка Лучицької.
К а т е р и н а Г р и г о р i в н а К в я т к о в с ь к а — молода актриса, теж на першi ролi, бiльше спiвочi.
К и р I в а н о в ич Ги р я в и й — помiчник режисера.
Г а н н а М и х а й л i в н а К у л i ш е в и ч — молода актриса на ролi молодиць i жвавих баб.
Р я б к о в а \ молодi дiвчата,
Б о г д а н и х а / хористки.
Р о м а н ч у к — лiкар iз земських, старий уже, з сивими бачками.
А н д р i й В i т а л i й о в и ч А н т и п о в — редактор газети.
А в р а м С е м е н о в и ч Ю р к о в и ч — репортер, молодий хлопець. В розмовi трошечки чути єврейське.
Г а ш а — ключниця при дворi в панi Квiтки. Придзигльована, молода ще.
Парикмахер, машинiст, робочий, лакей при гостиницi, хорист 1-й i 2-й, студент 1-й i 2-й, молодь, хористка 1-а i 2-а i хор.
Дiється в нашi часи* (*90-i роки минулого столiття.). Мiж другою i третьою дiєю проходить пiвроку; мiж третьою i четвертою — шiсть мiсяцiв, мiж четвертою i п'ятою — три тижнi.
Чорна сторона за коном. З лiвого боку вiд актора йде навкоси ряд уборних; видко тiльки дверi, а першої уборної й середину, що пишно обставлена: килими, дорога мебель, свiчадо. З правого боку — кiнцi лаштункiв. Середина — вiльний для акторiв i їх виступiв прохiд. Вдалинi йдуть сходи вгору. Усюди награмсано купи приставок, декорацiй i iншого. Самий кiн iде поза лаштунками вправо; туди виступають актори i тудою ж надходить в антрактах i публiка. При пiдняттi завiси темнувато, а потiм ясно.
Гирявий, машинiст, двоє робочих, хористка перша i друга, хорист перший, а потiм Маринка. Метушня на кону. Робочi тягнуть приставки. Газовщики засвiчують рампу, софiти. Хор мовчки пiднiмається по сходах. Друга уборна вiдчинена. Парикмахер то вбiга, то вибiга. До третьої уборної надходить Квятковська i зачиняється.
М а ш и н i с т (вгору). Оддай! Ще! Правiше трохи! (Робочому). А ти куди?
Р о б о ч и й. За пригорком.
М а ш и н i с т. Чого ж ти рiчку поцупив? Он дубка отого тягни та пiдiпри осокою.
Г и р я в и й (мечеться то за лаштунки, то в уборнi). Проворнiш! Ламповщикi! Софiти свiти! Не повисипалися, чи що? (За лаштунки). К бiсу те небо, село спускай!
Х о р и с т п е р ш и й (кричить згори). Гар-де-робщик! Го-го!!
Г и р я в и й. Чи ти не сказився? Публiка вже йде!
Х о р и с т п е р ш и й. Такi чоботи отой всучив, що й палець не влазить.
Г и р я в и й. Гукни менi iрода! А!! (Побiг i знов стрiча парикмахера). А що, сьогоднi вночi устругнемо стукалку?
П а р и к м а х е р. Та в мене i гуде, i стрiля…
Г и р я в и й. Пусте! А я з реквiзиту прихвачу та, може, й управляючого.
П а р и к м а х е р. Ото б дiло! (Входить у 2-у уборну).
К о т е н к о (голос з 2-ї уборної). Готово?
Г и р я в и й. Зараз. (Робочим). Гей, гав не ловiть! (До хористок, що йдуть поуз). Проворнiш!
Х о р и с т к а п е р ш а (пiдходить). Одпустiть мене!
Г и р я в и й (назад руку), Оправдательнi документи?
Хористка кладе бумажку.
Гм! На три днi! (Голосно). Швидше! Швидше! Дзвоню! (Бiжить i деяким хористкам щось шепче).
М а р и н к а (пiдбiга до 1-ї уборної). От, замок!
Г и р я в и й (до неї). А панi Лучицька скоро?
М а р и н к а. Зараз, тiльки ось принесу… (Ввiйшла в 1-у уборну i почала дiставати речi).
Тi ж i Котенко.
К о т е н к о. Що? Готово?
Г и р я в и й. Ту ж мить; дзвоню! (Робочим на бiгу). Духом! (Дзвонить).
К о т е н к о (стука в 3-ю уборну). Пустiть!
К в я т к о в с ь к а (голос). Я в льолi…
К о т е н к о. Хе-хе-хе! Розчудеснiйше!
К в я т к о в с ь к а (голос). Одiйдiть-бо! Гетьте!
К о т е н к о (пiдгляда). Гм-гм!.. (Тре руки). Так швидше ж, пора! (Пiдходить до кону). Чого баряться?
Г и р я в и й. Готово! Дай третiй! (Дзвонить).
Музика починає за лаштунками тихо грати.
К о т е н к о. А як збор?
Г и р я в и й. З приставними…
К о т е н к о. А… (Чуха потилицю). Своєю шкурою чужi боки латаємо! Сказано, багатому чорт i дiтей колише.
Г и р я в и й. Вiн має втрати…
К о т е н к о. Брехня!
Г и р я в и й. Сам пiдраховував книги, — вiрте!
К о т е н к о. Певно, той одбира, таранкуватий?
