Пiховшек: Леонід Данилович, я ваш [декілька слів нерозбірливо]
Кучма: [голосно сміється] Я тобі бажаю.
Пiховшек: Я тоді як приїду, я вам доповім.
Кучма: Добре. Зателефонуй, я скажу коли.
Пiховшек: Ага.
[Піховшек виходить із кабінету.]
Запис розмови Леоніда Кучми з Юрієм Кравченком
26 червня 2000 р.
[Кучма в кабінеті сам. Кричить голосно: «Юрій Федорович, заходь!» Заходить Кравченко.]
Кравченко: Добрий день!
Кучма: Ти поможеш там йому.
Кравченко: Він мені сказав уже.
Кучма: Сказав?
Кравченко: Да.
Кучма: Допоможи там йому [декілька слів нерозбірливо].
Кравченко: [чимсь шелестить і грюкає, нерозбірливо дає пояснення]. Чогось тут вони такі невиразні. Я, оце таке, я думаю, шо можна було б вибирать.
Кучма: А тобі які нравляться?
Кравченко: Мені подобається більш одне, но ми його зробимо більш об’ємним [декілька слів незрозуміло через сильний шурхіт паперу]. Іще ви сказали [декілька слів нерозбірливо] форму ось яку для поліції. Ну, це погони, так, це будуть кашкети [декілька слів нерозбірливо], це такий чисто поліцейський такий варіант.
Кучма: Угу.
Кравченко: Значить, [декілька слів нерозбірливо] форму залишимо старий пошив. Значить, це літня для генералов буде така свєтла і для полковніков тоже, ми тут ні лампас, нічого, но вона буде лєтня і все форма. Значить, це буде до полковніков, темно-синій костюм, значить, світла сорочка, темний галстук і оці всі аксесуари.
Кучма: Це шо, біла сорочка, чи шо?
Кравченко: Нє, буде голуба, голубовата така, голубовата.
Кучма: Правильно.
Кравченко: Значить, це для полковників, ну, від майора до полковника буде парадна.
Кучма: Парадна.
Кравченко: Да. Значить, дільничним уже пішла. На День Незалежності всі дільничні Києва вже будуть перевдягнені, вона вже, в принципі є.
Кучма: Красіва форма. Це зимова форма.
Кравченко: Да, це зимова форма.
Кучма: Удобна.
Кравченко: Да, [слово нерозбірливо].
Кучма: Бо в цих кожухів.
Кравченко: Да, в тому кожуху нічого не [слово нерозбірливо]. Ну, і в принципі ми, Леонід Данилович, якщо ви даєте згоду.
Кучма: [декілька слів нерозбірливо].
Кравченко: Да, дякую, у нас, в принципі, готові в закон пропозиції, ну, зміни.
Кучма: Я кручу [слово нерозбірливо].
Кравченко: Там [слово нерозбірливо] сказали, ми загонимо цей закон. Значить, деякі речі, Леонід Данилович. Я зразу, ну, по-перше, семінар в Руминії «Поліція 21-го віку». Я вам доповідаю, шо ми йдемо в правильному напрямку. Значить, шо за напрямок зараз на 21-й вік в поліції, які вимоги до поліції ставляться в світі взагалі. Перше: поліція повинна мати альтернативну освіту, у нас дається декілька спеціальностей, ну от, напрімєр, компьютерщик-юрист, фінансист-юрист. То єсть, ми йдемо по цьому шляху. Друге: європейська унія розробила етично-моральний кодекс поліцейського. Вони вже про законність мову не ведуть, це, так би мовити, само собою, апріорі, значить, поліцейський виконує закон. Но тепер етика і мораль, шо поліцейський повинен робити. Ми макети уже [слово нерозбірливо], напрацьовуєм в тому, значить, зв’язок з населенням і тільки опора на населення, і тільки довіра населення до поліції, і поліція — опора на населення, значить, другої формули ми не визнаєм. Значить, тепер пролунало так, шо поліцейська організація вона своєю структурою не має напоминати військову організацію. То єсть, навіть якщо в мене єсть пагони, якшо в мене єсть вертикаль, но в мене не повинно бути навіть слова «військ». Ми ось в цій реформі, от я вам представлю, уже вона готова, ми внутрішні войська вводимо таку назву, як Служба громадської безпеки, департамент громадської безпеки,то єсть, ми відходим від такої от...
Кучма: Як рід військ.
Кравченко: Да, як це... війська. Щоб у нас іще не рахувалися, що це ще одні військові формування. Значить, тепер пролунала така формула, шо децентралізація і централізація. Це не завжди говорить, якщо централізовані єсть поліцейські підрозділи, це не завжди свідчить, шо держава не демократична і називали, шо Ізраіль там, Італія вони мають там чітку централізовану систему організації забезпечення громадського порядку, но немає оцих військових побудов, шоб вона не була військова. Ну, і саме головне: от дві речі, які перші — пріоритет індивідуальних прав і свобод навіть над громадською безпекою. Говорять так, шо громадська безпека має бути забезпечена, але пріоритет повинен бути, гарантія індивідуальних прав і свобод. Ну, це як формула, як до чого треба виховувати...
Кучма: Права людини — це ж [два слова нерозбірливо].
