Перед тим, як усі приєдналися, пролунало кілька вигуків, одні хитали головами з усмішками на обличчях, інші сиділи в спокійному спогляданні, обличчя були закриті шоломами або елементарними обладунками.
Чому б вам не приєднатися до мене? — сказала вона чотирьом трохи загубленим на вигляд новобранцям, яких вона привела до володінь Лугу раніше. Вони сиділи самі за столом, троє з них озиралися довкола з дещо нервовими поглядами.
Маліс подивилася у свій бік. — При всій повазі, Ліліт, нам було б недобре зайняти таке привілейоване становище.
— Ви будете вартовими, як і всі тут, — заговорила Ілея, і кімната знову заспокоїлася. У нас буде бенкет, і я буду тут, принаймні сьогодні вранці. Минуло багато часу з тих пір, як я познайомився з новими обличчями тут і наздогнав старих. Еліксир працює, і я сподіваюся, що скоро у вас тут зявляться таємні цілителі.
.
Обмінювалися швидкими шепотами, багато людей, навіть мисливці та ветерани, святкували мовчки.
— Спасибі Лугу, — гукнув хтось.
.
— Нарешті ніякого лайна, — сказав інший голос.
?
Ви четверо отримали еліксир? — промовила жінка в броні, підходячи ближче до столу, обмотавши руки ланцюгами.
.
— Так, пані, — промовила Маліс поважно, але не покірно.
Вартовий засміявся. Тоді нам доведеться вас навчити і подивитися, які класи ви отримаєте. Ми будемо першими, хто підтримає тебе, — сказала вона і озирнулася назад. — Натане, давай візьмемо їх із собою пізніше.
.
— Це надто небезпечно, — відповів чоловік, сидячи за столом.
.
— Ми їх тут потренуємо, — долинув ще один голос з-під сходової клітки, гурту, оповитого попелом і рухомим вітром. Відень та її команда.
— Не заходь і не забирай слави, — заговорила Селеста, і ланцюги впали на землю, коли сусідні вартові відійшли від дороги, стільці та столи перетяглися по камяній підлозі, щоб звільнити місце.
.
Між людьми обмінювалися сріблом, коли по всьому залу здійнявся гомін. Хтось дістав лютню і почав грати.
.
— Я подбаю про неї, — сказала маленька мязиста жінка поруч із Вієнною, йдучи вперед. На її шкірі утворився камінь, її посмішка стала широкою, оскільки від неї виходила потужна магія.
.
Зявилися барєри, які захищали кухню та стіни, Ілея побачила кількох вартових, які активували чари, живлячи їх своєю маною.
.
Вона глянула на Гаеля, який все ще стояв на тому ж місці, дивлячись на неї, а не на зустрічну сутичку. Ви можете сісти, ви знаєте, — сказала вона і телепортувала чотирьох одержувачів еліксиру на протилежну лавку. — Краще забирайтеся геть від цих двох, — сказала вона їм з усмішкою на обличчі, ще раз жестом попросивши Гаеля сісти.
.
Галра широко розплющила очі, обережним рухом подивившись на велетня обладунка, що сидів поруч.
— Хочеш щось поїсти? — спитала його Ілея.
.
Він похитав головою.
.
— Гаразд, — сказала Ілея і повернула свою увагу до битви, коли пролунали перші оплески, а потім сильні удари.
Кілька вартових телепортувалися через зал і почали ставити перші тарілки на різні столи під час бою, сильні удари ударами вдарялися об попіл і камінь, коли два високопоставлені медики обмінювалися ударами.
Натовп здригнувся, коли Селесту вдарили об камяну підлогу, потягла менша Хана, перш ніж їй зламали обладунки, щелепу та зуби.
.
Сріблом знову обмінялися, оскільки багато хто звернув увагу на їжу або розмову. Селеста віддала кілька рук допомоги, оскільки її власне зцілення подбало про пошкодження. — Несправедливо, — пробурмотіла вона. — Я візьму тебе наступного разу.
.
— Ти можеш спробувати, кохана, — сказала Хана і поцілувала.
Ілея також повернулася до їжі, деякі з Вартових кинули виклик один одному на імпровізованому рингу. У них були маги землі та дерева, щоб виправити будь-яку завдану шкоду, хоча вона знала, що ніхто з них не збирається робити це серйозно за межами тренувальних залів. Більшість викладачів все-таки були присутні.
.
— Ти виглядаєш сильною, — заговорила Халра, не зводячи очей з Гаеля.
.
Він не зустрічався з нею.
?
— А ти вдумливий, — додала вона. — Чи не допомогли б ви мені тренуватися?
.
Ілея бачила, як страждання промайнуло в очах Малізе, перш ніж вона знову сховалася за своєю ідеальною маскою.
— Я мушу тренуватися, — відповів він.
.
Я це розумію. Тоді, можливо, я зможу подивитися, як ви бєтеся, і дати вам вказівки. Я навчив багатьох чоловіків і жінок. Битися і вбивати, - сказала Халра. — А ви вже багатьох убили. Але ти рухаєшся, як звір.
.
Він повернув голову і загарчав.
.
Вона трималася свого.
Гаель подивився на неї, перш ніж знову повернутися. Ми можемо тренуватися. Як тільки натовп розійдеться.
.
— Тепер ми можемо піти, — сказала Халра, кинувши запитальний погляд на Ілею.
Ти можеш робити те, що хочеш, — сказала Ілея.
.
Халра підвелася і схопила Гаеля за руку. Вона не потягнула, а він підвівся і пішов за нею.
Тепер це цікавий матч, подумала Ілея.
Вейра стежила за ними очима, перш ніж випити зі своєї цистерни. Вони навіть не знатимуть, бються вони чи блядь.
— Це чудовисько вбє її, — пробурмотіла Маліс.
— Це її вибір, — сказала Вейра з усмішкою. І він здавався лагіднішим, ніж ви думаєте.
.
Він небезпечний, як і більшість людей тут, - сказала Маліз.
.
