В другой раз Павлык просит ее: "Старий заповіт" Верна ж для дітей (малих і великих — мужиків), для котрих я думаю те надрукувати тут. Зробите добре діло, бо, як я переконуюсь, що тільки зваживши старі основи народного світогляду, можна пхнути народ на нову дорогу" (1894). Так они и "пхнули" к безбожию свой народ, который держали за "великих дітей". Получилась атеистическая книжка: "Моріс Верн. Біблія, або книга Старого завіту. Пер. Л. Українки. З передмовою М. Драгоманова. Львів, 1903".
Она в свою очередь просила львовянина: "Репера хотілось би мати…". В примечаниях читаем: "Книжка американського соціолога Репера "Історія боротьби між релігією і наукою", переклад М. Павлик. Львів, 1898". Или еще просьба: "Будьте ласкаві, пришліть нам "Основи біблійної критики", хочу, щоб сестра їх прочитала" (1899). Ну как не уважить…
Драгоманов в эмиграции писал брошюры (в том числе атеистические) и нелегально переправлял их в Россию. Украинка не только участвовала в переброске, но также использовала их для пополнения своего образования и атеистического воспитания.
Дядя написал статью "Про рай і поступ". Племяннице очень понравилось: "Рай і поступ" мені дуже сподобався — факти відомі, але зложені докупи зручно і стисло і освічені ідеєю, яка запевне і многим "просвітителям народу" здається новою, тим просвітителям, що хотять житіями святих підіймати ідеалізм. Я з ними на Україні попробую поговорити ще про царство небесне і прогрес, хоч, певне, толку вийде мало. Я думаю, що слід би, щоб оті чорніговські раціоналісти прочитали цю річ і "Заздрих богів" теж, се, певне, було б для них добре, треба, щоб до їх дістались сі книжки…" И они "дістались". "Оповідання про заздрісних богів" — это очередная популярная брошюра Драгоманова. А жития святых — тот жанр, который особенно раздражал Украинку (см. ниже).
Еще дяде: "Вашу "Віру" ми отримали. Вона мені сподобалась… Мені здається, що з усіх пишучих українців тільки Ви вмієте писати таким простим популярним складом без жадного туману в ідеях і мові…" (Статья Драгоманова "Віра й громадські справи" появилась в журнале "Хлібороб" в 1892 году).
