"…Отже, усталені форми для неї тільки якісь містичні формули, що мають виражати, власне, невиразимі ні в яких формах почуття, але те, що в тих формах є "камінного", пригнітаючого, позбавляючого волі, не може мати влади над її вільною душею. Так я думаю про Долорес, але, на жаль не вміла передати тої думки читачам". Зато убедительно удалось передать читателям другую мысль: в этом произведении имеется одна-единственная "вільна душа". Все остальные — "говорящие орудия". Чьи? Автора с ее авторитарным менталитетом. Какова "господарка" — таково и "господарство", т. е. драма "Камінний господар".
"Долорес" в переводе означает "болезная". В данном случае болезнь была прежде всего духовной.
В Бога она не верила. Но без чертей обойтись никак не могла. "Чорт", "диявол", "біс" были частыми гостями в ее письмах:
— "Вся громада галицька, здається, скоріш би з чортом помирилась, ніж з поляками, в сьому я вже певна, бо придивилась добре до тутешніх польсько-руських відносин";
— "То тепер уже и "сам чорт не брат!";
— "Добре чорту в дудку грати, в очереті сидя, — одну зламав, друга буде, а на мінше діло!";
— "То ще побачимо, чий чорт старше буде, чи мій, чи того туберкульозного бацила!";
— "Хіба тільки яка диявольська сила мене затримає";
— "Чи отримали Ви мого листа з чортами?".
Последняя запись объясняется так. По просьбе своего дяди прислать ему записи поверий про чертей, Украинка прислала три записи, сделанных в селах:
"Кажуть, що комарі — чортівські слуги і ту кров, що випивають, несуть чортові";
"Земля, що в чоловіка під нігтями, то чортова земля"; "Розплата з чортом душами родичів".
Сама она чертыхалась регулярно и по самым разнообразным поводам:
— "Утну я колись щось із Байрона, аж чортам жарко здасться!";
— "Я так була сердита на себе… що аж мене чорти брали";
— "Йдіть до біса";
— "Тип галицького поповича єсть і у нас, з таких найбільш складається "темна сила". Але цур їм проти ночі згадувать";
— "Ну, та нехай їм біс!";
— "Ох, галицькі справи, галицькі справи! Хай чорт мене вхопить, коли що-небудь в тому розумію!";
— "Скука у неї диявольська, але чого чоловік не втерпить, як знає, що се треба!";
— "Врешті скажу знов: хай чорт мене вхопить, коли що-небудь в тому розумію! Ну, та що вже, біс біду перебуде, одна мине, друга буде!";
— "Ганни Барвінок оповідання — просто чортівщина";
— "Так тільки годилось би хоч "чорте-бісе" відповісти";
— "Спішу, як чорт";
— "Може, і мине назавжди ся чортовичина з ногою";
— "У нас почалась якась чортяча зима";
— "Хіба тільки яка диявольська сила мене затримає";
— "От чорти! Що ж було їм хоч раніш так сказати, то ти б не гибіла цілі свята чорт зна над чим!";
— "Немов чорти зірвалися з ланцюгів";
— "Іностранна література стоїть в Києві чорт зна як";
— "Хоч би навіть істерія чи який там інший диявол скрутила мені навіть праву руку…";
