Від столу відійшов здоровезний чоловік у важкому хутряному плащі, накинутому на широкі плечі. Усі одягнені в броню підійшли до нього. Привітавшись з ними він коротко вимовив "за мною", й група поспішала залишити зал за куратором.
“Жрець”, “Бард”. По черзі продовжував називати “білий”. І як тільки наступний чоловік підіймався зі столу, коло нього негайно зібралася зграйка, після чого одразу покидали приміщення.
Здається й очікувала, але все одно здригнулася, коли почула “Маг” та подивилася на куратора. Це був чоловік середнього віку в темно-синій мантії з довгим, посрібленим волоссям та суворим виглядом обличчя.
- Йдемо, - коротко кинув він і, не очікуючи коли до нього підійдуть, направився до виходу.
Цього разу нас було семеро, за умови, що спочатку було двадцять п’ять. Я навмисно перерахувала, як і кількість променів на малюнку в підземеллі.
Шли не довго. Особливо запам'яталися спіральні сходи, що вели до вежі.
Круглий кабінет з низькими стільцями, що стояли напроти величезного столу. Декілька вузьких, книжкових шаф, з такими старезними книгами, що вони, мабуть, застали створення світу. А також невеликий камін, з яскравим полум'ям.
- Вам не пощастило, - “порадував” чоловік, махнувши нам рукою на стільці, щоб вмощувались й сам сів за стіл. - Мене звати Райлі Ланг. А чого не пощастило? Бо магів в цьому світі не дуже люблять. Хоча не буду приховувати, нашими послугами регулярно користуються. Всі від селян до ремісників та від купців до дворян. Але лише за однією умовою: якщо ви добре володієте своєю силою. Нікому не потрібен маг-недоучень. Навіть розбійникам. Невміння грамотно чаклувати завжди тягне за собою якесь лихо. Для навчання є два рішення. Перше - це стати особистим учнем мага. Образу попереджаю, я учнів не беру. Друге - вивчатися в школі. Їх багато, але лише дві беруть усіх охочий, бо тільки в них викладають загальну магію. Ці дві школи видають міжнародний диплом, та їх учні автоматично зараховуються до гільдії магів. Отримати диплом та потрапити до гільдії можна і після особистого навчання. Для цього вам потрібно представити листа з відгуком від мага-вчителя не нижче рангу магістра й скласти іспит. Питання?
- Як довго доведеться навчатися? - запитав один із хлопців з маленькими рожками, що стирчали з густого чорного волосся, розкиданого по широких плечах.
- Як ваше ім’я?
- Конн Феттер.
- Від одного року та довше. Це залежить від вашого бажання та можливостей. Навчання платне, того вас ніхто насильно утримувати десять років не буде. Здобудьте мінімальний ступінь хоча б з однієї дисципліни й можете бути вільним.
- Тобто, щоб повністю вивчитись потрібно десять років? - знову запитав рогатик.
- Щоб повністю вивчитись знадобиться пів життя. Але все ж бажано витратити хоча б три роки, щоб набратися якогось досвіду.
- А звідки нам зараз взяти гроші на навчання? Навряд-чи зможемо і навчатися, і працювати одночасно, щоб вистачило коштів ще й на життя, - зірвав з язика другий хлопець, вже без ріг, але з довгими, гострими вухами, що “дивились” донизу, вони виглядали з-під каштанового волосся, й іноді рухалися. - Мене звати Бран О’Тіллі, - додав він під суворим поглядом мага.
- Для початку вам виділять гроші, щоб з перших днів не стали на шлях злочинців. Звичайно, їх не вистачить надовго, але в школах практикується навчання в борг. Тобто спочатку вчитися, а потім відпрацьовуєте. Подробиці дізнаєтесь вже на місцях. Що ще ви повинні знати? Так! Ледь не забув. Якщо ви не хочете використовувати магію, то наші законники будуть раді надіти вам нашийник для блокування магії. Це врятує від ненавмисного використання, а також від штрафів та продажу до рабства.
- Рабство?! - від вереску однієї з дівчат, в мене заклало ліве вухо. Я подивилася на дівчину з білим волоссям, що відливало сріблом.
- Так, рабство. - Спокійно підтвердив чоловік, мабуть, він вже звик до не ввічливості нашої компанії, тому не запитав ім’я. - Тут це звичайне діло. Через борги, злочини, чи по факту народження. Вас також можуть продати в рабство, якщо у вас немає документів, що засвідчують особистість. Торговці рабами часто не мають жодних понять моралі та честі.
- Але у нас немає нічого подібного! - вигукнула друга дівчина, чиє світле волосся нагадувало сонячне світло. Голос в неї був не таких пронизливий, тому глухою я не лишилась.
- Не хвилюйтеся, вони будуть надані разом із грошима, що вже чекають у канцелярії. Мій помічник проводить вас туди пізніше. Але я звертаю вашу увагу, гроші надаються в борг.
Радісний гомін, який з’явився на словах “гроші” стих.
- Там же вам також пояснюють приблизний курс, щоб ви не витратили їх з першою покупкою не знаючи істинної їх ціни. Ще питання?
- Що станеться, якщо нас вб'ють? - запитав рогатик.
- Ви помрете.
- І не переродимося в храмі? - до чого ж писклявий голос в срібновласки.