-- Саме так. Єдиний і неповторний -- вставив репліку Бош. -- Гаразд, я ознайомлений з вашими роботами та мушу сказати, я думав, що ви померли. Без зайвої улесливості: тут робити кіно неможливо! Я там вже був … це справжня руїна! В підлозі є отвори, які можуть поглинути вантажівку! Те, що залишилося від даху, може обвалитися в будь-яку
У тиші, що настала, симфонія цвіркунів та інших комах загуділа й задзижчала у лісі. Голос Шевановського був тихим, але шовковистим: "Але, чи не це є ідеальним лігвом для вампірів, сер?"
-- Ох, ну скажіть вже! Ми можемо зробити краще на кіностудії! Принаймні, ми матимемо сучасне та зручне електричне освітлення!
-- Чи є тут свічки та смолоскипи? Якщо є, то що ще потрібно для
-- Ми, наразі, не будемо знімати для глядачів. Це лише проба. Ми могли б відзняти її у складському приміщенні.
-- Тестове фільмування для тестової аудиторії. Я знаю, чого хочу, сер.
-- Ну, я не буду відправляти жодну команду, актора, візажиста, чи розносника туалетного паперу, в цю діру! Розумієте мене?
-- Еріку, -- повільно повернувши голову, сказав Великий чоловік, -- пригадайте мені, скільки ви заплатили містеру Циммерману за цю одну
-- Двадцять...
-- О, Боже! -- зітхнув Циммерман. -- Полишимо цю тему.
-- Давайте проведімо пробне знімання фільму якнайшвидше, без ускладнень, образ чи погроз, і ми зможемо відправити всіх додому задоволеними... особливо Еріка та мене. Я думаю, ми зможемо завершити його до першої години. Тепер ваше завдання, сер, -- підготувати акторів у гримі, костюмах, та все решта, що потрібно, поки ми з Еріком знайдемо відповідне... Він шукав правильне слово й придумав "Сховище". Ви придбали три камери Arriflex, як я просив?
-- На жаль, за такий короткий термін мені вдалося отримати лише дві камери.
-- Я розчарований.., але дві мусить вистарчити, -- дякую вам за зусилля.
Після цих слів Циммерман розвернувся й пішов геть, не сказавши більше жодного слова, прямуючи за світлом свого ліхтаря по розбитій місцині.
-- Моє серце. -- Шевановський схопився за груди. О Боже…
-- Вам зле? -- Ерік, на мить запанікував: "якщо, в такому віддаленому місці, Шевановський зазнав серцевого нападу, він може померти, перш ніж вони потраплять до лікарні".
-- Моє серце... б'ється дуже швидко. Я не спілкувався з продюсером з…не пам’ятаю від коли. Це, благодать... вона повертає мене в минуле. Дозвольте мені постояти тут і подихати. Чи можу я обпертися на вас?
-- Так, сер, звичайно, -- відповів Ерік і став непохитно, допоки старий чоловік, --надзвичайно енергійний у свої молоді голлівудські роки, -- відновлював сили.
-- Можемо вже йти, -- нарешті сказав Шевановський, випроставшись настільки, наскільки могла спромогтися зморшкувата та горбкувата старезна людина, -- й знайдемо наш власний крихітний куточок Пекла... в певному розумінні цього слова.
Дорогою до просторого входу у готель, схожого на отвір печери, до них знову підійшов Циммерман й світло ліхтаря у його руці тремтіло від хвилювання. -- Як щодо того, щоб завітати до гримерів і сказати їм про те, що вам конкретно потрібно, бо я нічого не знаю про вампірів?
Один з фургонів мав відкриту задню частину і був обладнаний ліхтарями та дерев'яними сходами. Всередині фургону були встановлені два столи та кілька розкладних стільців із готовими наборами для гриму. Гримерів було двоє: молода брюнетка в джинсовій куртці та червоних штанях, з високою зачіскою, в кожному її вусі -- по сімнадцять булавок, та високий худорлявий хлопець із каштановим до плечей волоссям і скудовченою бородою, у якій могли б гніздитися зграї блакитних сизойок (Маккаммон написав назву птахів "Сизойки блакитні" разом "bluejays" а правильно вид називається "Blue Jay". Ці птахи розповсюджені у східній частині Північної Америки. Блакитні сойки (Cyanocitta cristata) — барвисті птахи середнього розміру. Вони відомі своїм яскравим синім пір’ям і характерними гребенями на голові. Блакитні сойки — розумні та голосні птахи, яких часто впізнають за їхні гучні крики та здатність імітувати. (https://en.wikipedia.org/wiki/Blue_jay )). Ерік дбайливо допоміг Шевановському піднятися сходами, переконавшись, що той міцно стоїть на ногах і зачекав поки режисер розглядав наявний косметичний інвентар. -- Треба бліді обличчя, -- мовив він. -- Темнота навколо очей. Нам потрібна виснажена похмурість. У вас є фальшиві очі? Скляні?
-- Я маю кілька контактних лінз, - сказала дівчина.
-- Червоні, якщо у вас є такі.
-- Ще одна річ, -- сказав Циммерман, стоячи внизу сходів. --Щойно зателефонувала мені наша костюмерка, її хлопець захворів і вона не може прийти. Було занадто пізно запрошувати когось іншого. Чого б я тільки не віддав за телефон, який міг би носити в кишені, життя було б набагато простіше!
