З неба, на землю. в бой!
***
...Перший батальйон прибув в заданий район приступив до швартовки технки на парашутн платформи. Майор Величай викликав командирв рот, взводв приданих пдроздлв, щоб задачу на бойов д м поставити. Комбат мцний, кремезний, невисокого зросту за спинами офцерв його не видно. Наказ командира бригади на десантування, дан повтряно розвдки метеозведення вн вже отримав. Ще ранше детал вс були обмркован, було прийняте ршення тепер командир батальйону зачитував бойовий наказ.
- Нашому батальйону наказано десантувалися парашутним способом. Майданчик десантування буде позначено димами - для нас там працю група розвдувального батальйону арм. Перша рота десантуться в район висоти 140, друга рота - на пвнч вд гаю "Березовий", третя - в район ручаю Грядуча, придан ротам перше, друге трет саперн вддлення десантуються кожне з свою ротою. Мнометна батарея, мнометн взводи рот будуть висаджен з гелкоптерв. Псля десантування батальйон поротно виходить в заданий район забезпечу майданчики посадки для гелкоптерв. Командирам рот псля десантування видлити по одному вводу для ведення розвдки в напрямках, вказаних в наказ. Задача: виявити сили склад, а також час пдходу противника. Особливу увагу звернути на танки, бронемашини самохдну артилерю. Вддалення - п"ять-см клометрв. Командиру саперного взводу приданих вддлень негайно псля виходу в район д приступити до мнування танконебезпечних напрямкв. Зв"язок з мною по радо. Мо заступники - штатн командир першо роти каптан Купчин. - Вддавши наказ, майор обвв всх уважним поглядом. раптом обличчя його змнилося. Воно стало хитрим хижо-веселим. Посмхнувшись, вн пдморгнув задоволено. - Що, хлопц, дамо кацапам прикурити? Га? За роботу! Застоялися, либонь...
...Вечр настав несподвано непомтно: син небо якось потемнло, опустилися вечрн сутнки по аеродрому, пднмаючи куряву опалим листям зашелествши, закрутився прохолодний нчний втер. Вн налетв звдкись з-за дальнього лсу, кинувши до нг комбата Михайла Величая жмут пожухло трави.
- Вс здоров? - Обвв майор поглядом стрй. - Коли хто погано почуваться, звльню вд польоту.
Мовчанка. Стрй бйцв першого парашутно-десантного батальйону 204- аеромобльно бригади лиш хитнувся знову завмер непорушно. Аеродром знаходився неподалк, по той бк лсу, на вузькому пол, затиснутому мж зеленими посадками.
- Так, значить, хворих нема? - Майор одягнутий в новенький захисного кольору комбнезон. На широкому пояс кобура з пстолетом, нж, збоку футляр з великим бноклем.
- Нема! Здоров поки що... - Не в лад прогудв стрй знову завмер.
- Тод... - Майор очима веселими стрй оглядв. - Старш по кораблях, ведть людей на посадку!
Над льотним полем здйнялася зелена ракета. В непевному свтл, що наповнило повтря, проступили тн величезних машин, як стояли на пол. Вони темними тушами чорнли в нчних сутнках, нби яксь досторичн чудовиська. в непевних нчних сутнках здавалося, що вони важко дихали. Тн вд хнх крил побгли по трав, висвтленй зеленим. Ракета ще не встигла погаснути, як почулися команди:
- Перший корабель - шикуйсь!
- Смнадцятий, шикуйсь!
- Другий корабель - марш!
- Четвертий корабель - марш! - Командири взводв шикували вели на посадку сво пдроздли.
Нчний лс знову наповнилася ревом моторв. Неголосний рвний могутнй гул висв над деревами. Батальйон рухався до аеродрому для завантаження в лтаки. Вд узлсся простували до повтряних кораблв рвн ланцюжки десантникв, пдвозилися платформи з машинами. Назустрч м вдкрилися в корм величезн люки, опустилися трапи, слабо освтлен зсередини, до них потяглися вервечки парашутиств, караваном носв з одномантним вантажем на спинах подбн верблюдам в пустел. Злетла ракета ледь вона вдгорла червоним тривожним свтлом свом, льотне поле стало геть безлюдним. Парашутисти завантажилися, вс дверцята та люки, як ще хвилину тому свтилися слабким непевним свтлом, були закрит.
На мить над полем запала тиша...
Але ось заревв один двигун, другий, третй... Вони порвали нчну тишу, враз стало гамрно поле сповнилося ревом могутнх моторв. Огорнен нчними сутнками ггантськ птахи, в металчному черев яких зник десантний батальйон, ожили обережно рушили, попливли зелен червон вогн, плоти вирулювали на старт, повтрян корабл десь далеко, в невидимому кнц поля, брали розгн з ревом здймалися в небо. З короткими нтервалами, одна за одною, машини вддлялися вд злтно смуги злтали, похитуючи площинами, в осяяне свтлом зрок небо. Ревння слабшало, але на змну йому приходило нове так без кнця краю. Зникав в неб один негайно йому на змну з"являвся наступний. Безперервно здймалися зникали в нчному неб лтаки. Там вони шикувалися в трикутники ланок так, по тро, йшли в свй далекий путь. Машини, зменшуючись в розмрах, набирали висоту зникали - вс в одному напрямку, - в чорному оксамит червнево ноч. Йшли хвилини, ревли мотори, раптом все змовкло. Останнй лтак покинув аеродром; звук його завмер вдалин, тепер над полем, вд лсу до лсу, настала дзвнка тиша...
