Робін теж підвелася і почала збирати ксерокопії з матеріалів поліції. Важко було повірити, що це кінець. Склавши папери в охайний стос, вона сіла й почала знову перебирати їх, сподіваючись побачити щось — будь-що! — що вони могли проґавити.
Зі свідчень Глорії Лосонові:
Невисока, чорнява, міцної статури жінка, схожа на циганку. Не старша, ніж двадцять років. Зайшла сама і сказала, що їй дуже боляче. Назвалася Тео. Прізвища я не розчула й не просила повторити, бо було видно, що їй потрібна невідкладна допомога. Вона трималася за живіт. Я попросила її почекати й пішла спитати, чи доктор Бреннер її прийме, бо в доктора Бамборо були пацієнти.
Зі свідчень Рубі Елліот Талботові:
Я побачила їх біля таксофону, дві жінки, ніби боролися між собою. Висока, у плащі, висіла на меншій, на якій був пластиковий каптур від дощу. Наче то були жінки, але облич я не бачила. Мені здалося, що одна намагається змусити другу йти швидше.
Зі свідчень Дженіс Бітті Лосонові:
Я спілкувалася з містером Датвейтом після того, як його побили, але не можу сказати, що ми дружили. Він розповів мені, що дуже засмутився, коли його подруга вкоротила собі віку. Розповів, що страждає від мігреней. Я вирішила, що то тиск. Я знаю, що він був на вихованні, але імен своїх прийомних матерів він мені не казав. Він ніколи не говорив зі мною про доктора Бамборо, тільки казав, що звернувся до неї щодо мігреней. Він мені не казав, що збирається виїхати з Персиваль-Гаузу. Я не знаю, куди він поїхав.
Зі свідчень Айрін Гіксон Лосонові:
Доданий чек доводить, що того дня я була на Оксфорд-стріт. Мені дуже прикро, що я одразу не сказала, де була, але мені було дуже соромно визнати, що я збрехала заради вихідного.
До свідчень додавалася ксерокопія чека Айрін: «Маркс&-Спенсер», три позиції на загальну суму 4 фунти 73 пенси.
Зі свідчень Джозефа Бреннера Талботові:
Я вийшов з клініки в звичайний час, пообіцявши сестрі, що буду вдома на вечерю. Доктор Бамборо люб’язно погодилася прийняти невідкладну пацієнтку, оскільки пізніше мала зустрітися неподалік з подругою. Я не знав, що в доктора Бамборо були якісь негаразди в особистому житті. Наші стосунки були винятково професійні. Не знаю ні про кого, хто міг би зичити їй зла. Пригадую, що один з пацієнтів надіслав їй маленьку коробку цукерок, але не мозку впевнено сказати, що то був Стівен Датвейт. Я не знаю містера Датвейта. Пам’ятаю, що доктор Бамборо була не рада, коли Дороті передала їй цукерки, і попросила Глорію, реєстраторку, викинути їх у смітник, але потім сама дістала звідти коробку. Вона страшенно любила солодке.
Страйк зайшов до офісу й кинув на стіл перед Робін п’ятифунтову банкноту.
— Це ще до чого?
— Ми заклалися,— нагадав Страйк,— на те, чи вони подовжать контракт, якщо ми знайдемо цікаві зачіпки. Я казав, що так. Ти — що ні.
