Бентежна кров полностью

— На читання навіть часу не марнуй,— сказав Страйк і поклав нову статтю поверх цієї.— Там немає нічого такого, про що ти не знала б, а ось тут є нові елементи.

Робін слухняно схилилася над новою статтею. Страйк скопіював лише половину.

..її чоловік Рой Фіппс, який страждає на хворобу Віллебранда, 11 жовтня був прикутий до ліжка в подружній оселі в Гемі.

«Спростовуючи неточні й безвідповідальні заяви преси, хочемо чітко заявити, що цілком задоволені свідченнями й упевнені, що доктор Рой Фіппс ніяк не причетний до зникнення дружини,— повідомив журналістам детектив-інспектор Білл Талбот, який очолює розслідування справи. — Постійні лікарі доктора Фіппса запевняють, що його стан 11 жовтня виключав здатність сідати за кермо й узагалі пересуватися. Няня в родині доктора Фіппса і його хатня робітниця також засвідчили, що в день зникнення дружини він не виходив з домівки».

— Що таке хвороба Віллебранда? — спитала Робін.

— Спонтанні кровотечі. Я почитав про неї. Кров не згортається. Ґупта наплутав — він казав, що в Роя гемофілія. Є три форми хвороби Віллебранда,— провадив Страйк.— Перший тип — це просто коли згортання крові відбувається трохи повільніше, але навряд чи з таким людині доведеться не вставати з ліжка, та й за кермо вона спокійно сяде. Думаю, що в Роя Фіппса третій тип, який за важкістю близький до гемофілії; з таким справді іноді доводиться лежати й не вставати. Але це ще потрібно перевірити. Та хай там що...

Страйк перегорнув сторінку.

— Це звіт Талбота про допит Роя Фіппса.

— Боже,— тихо вимовила Робін.

Цілу сторінку було списано дрібним косим почерком, але найбільше вражали зірочки, якими Талбот рясно розмалював звіт.

— Бачиш? — Страйк показав на стовпчик дат; тільки їх і можна було прочитати серед нерозбірливих кривульок.— Це дати викрадень чи замахів на викрадення, які здійснював Ессекський Різник. Дивися, посередині переліку Талбот втрачає до Роя цікавість. 26 серпня 1971 року, коли Крід здійснив замах на Пеґі Гіскетт, Рой був з Марго у відпустці у Франції і зміг це довести. Талботові цього вистачило. Якщо Рой не чинив замаху на Пеґі Гіскетт, то він не Ессекський Різник, а якщо він не Ессекський Різник, то не пов’язаний зі зникненням Марго Бамборо. Але в цьому Талботовому переліку є дещо дивне. Всі дати стосуються злочинів Кріда, крім останньої. Обведено двадцять сьоме грудня — без року. Гадки не маю, чим його зацікавило двадцять сьоме.

— А чому він уявив себе Вінсентом ван Ґоґом, уявляєш?

— Ти про зірочки? Так, вони є у всіх звітах Талбота. Дуже дивно. А тепер,— провадив Страйк,— погляньмо, як насправді треба брати свідчення.

Він перегорнув сторінку й показав акуратний машинописний текст на чотири сторінки, з подвійним інтервалом. Детектив Лосон записав свідчення Роя Фіппса, а гематолог поставив підпис на останній сторінці.

— Зараз можна не читати цілий текст,— сказав Страйк.— Суть така: він твердить, що цілий день лежав у ліжку і що це можуть підтвердити прибиральниця і няня. На цьому варто перейти до постаті Вілми Бейліс, яка прибирала у Фіппсів. Вона також працювала прибиральницею у клініці Святого Івана. В клініці на той час не знали, що вона ще приватно прибирає у Марго й Роя. Ґупта розповідав, що Марго радила Вілмі покинути чоловіка, тож могла дати їй роботу, щоб забезпечити їй більше незалежності.

— Чому Марго хотіла, щоб Вілма пішла від чоловіка?

— Добре, що ти спитала,— відповів Страйк і перейшов до іншого аркуша — ксерокопії крихітної замітки, до якої Страйковим гострим і нерозбірливим почерком було додано дату: 6 листопада 1972.

Ґвалтівник у в’язниці

Сьогодні Королівський суд Центрального Лондона засудив тридцятишестирічного Джулза Бейліса, який проживав на Аезер-лейн у Клеркенвеллі, на п’ять років ув’язнення за два зґвалтування. Бейліс, який раніше відбув дворічний термін у Брикстоні за завдання тяжких тілесних ушкоджень, заявляє про свою невинуватість.

— А,— сказала Робін,— розумію.

Вона зробила ще один ковток вина.