Юнак на ім'я Еке, здавалося, усвідомив свою помилку, але відступити в цей критичний момент було надзвичайною надією. Йому залишалося тільки зціпити зуби і кинутися вперед. Хоча в руці у нього не було меча, було очевидно, що він має основу фехтування. Він використовував лицарське фехтування Мевака. По дрібних рухах юнака Брандо зрозумів, що він використовує.
.
Вони обоє були з однієї групи найманців і, здавалося, мали добрі стосунки. Однак фехтування, яке вони використовували, було з різних місць, що було досить цікаво. Однак така ситуація була не дуже рідкісною, тому Брандо звертав на неї увагу лише підсвідомо.
У цей момент юнак кинувся на Капо. Він намагався змінити свій шлях, щоб уникнути фехтування Капо. На жаль, Капо не розчарував Брандо. Двома чистими помахами меча він перегородив юнакові шлях, змусивши його стрибнути вбік.
У цей момент Капо потрібно було зробити ще один крок вперед, щоб викликати у юнака паніку.
У цей момент справжня сила Брандо, ймовірно, не зрівнялася з жодним із них, але він знав це краще, ніж будь-хто інший присутній. Як і очікувалося, він побачив, як Капо зробив крок вперед і ступив прямо перед Еке. Він тримав меч у руці і приготувався використати руків'я меча, щоб добити Еке.
.
Однак у цей момент Брандо трохи примружив очі.
Рухи Капо були на півудару повільнішими, і юнак встиг вчасно схопитися за руку. Потім все тіло юнака вдарилося в груди Капо, змусивши старого найманця спіткнутися на п'ять кроків назад. Такий поворот подій перевершив усі очікування, і навіть юнак на мить був приголомшений. Брандо виразно бачив в очах слід здивування.
.
Однак Еке тут же похитав головою і глянув на Капо, якого він відштовхнув. Це було лише на частку секунди, і він, не озираючись, одразу втік у натовп.
.
Який хлопець.
.
— вигукнув Брандо в серці. Цей найманець на ім'я Капо навмисно полегшував йому. Однак його метод був дуже добре прихований, і нормальні люди не змогли б його розгледіти. Якби не той факт, що він накопичив у грі багатий досвід, який був немислимий для людей його віку, його, напевно, теж тримали б у невіданні.
110 140
Він мав майже 110-річний досвід використання мечів, а досвід використання іншої зброї у нього був лише трохи більше десяти років. Для нього, як для воїна-ветерана, який провів у грі понад 140 років, деякі з основних речей були для нього такими ж простими, як їжа та питво.
16, 9 + 1.
Його нинішня сила була лише на верхньому середньому рівні рангу Чорного Заліза, і він міг не зрівнятися з молодим чоловіком на ім'я Еке. Однак, якби вони справді билися, навіть двох Екесів було б недостатньо, щоб протистояти йому. Особливо після місяця пригод рівень найманців Брандо вже досяг 16-го рівня, а військове володіння Еруїном також досягло рівня 9+1.
У поєднанні зі спогадами Брандо про свого діда, його майстерність фехтування вже не можна було порівняти з майстерністю юнака з Бучче. Можна сказати, що серед регулярних солдатів Білогривої армії ті трохи старші інструктори фехтування були достатньо хорошими, щоб бути його учнями.
.
Майстерність Брандо не була на рівні його діда, але були сліди подібності. Можна сказати, що він мав манеру поведінки майстра фехтування. Звичайно, справжній майстер фехтування не буде володіти лише однією навичкою.
. 100,
Але через це, чим більше Брандо підвищував рівень, тим більше відчував, що його дідусь загадковий. Цей старий солдат, який мав понад 100 стажу, навіть не міг викликати волю до бою, коли вихоплював меч, невже він був просто ветераном Листопадової війни? По крайней мере, він не міг побачити те ж саме від Ретто, який також був ветераном Листопадової війни.
Звичайно, Ретто був солдатом, який брав участь у пізніх етапах війни, тоді як дід Брандо пережив усю війну від початку до кінця. Це, мабуть, була найбільша різниця між ними. Він не міг не згадати, кому вручили Знак Свічки Святого Вогняного Собору, але не міг згадати, хто вони.
Тоді він більше спілкувався з чиновниками Еруїна, а пізніше вступив до Святого Собору Світла, тому не мав особливого спілкування зі Святим Вогняним Собором.
.
Ця думка просто промайнула в його голові.
Сцена на мить завмерла через раптову зміну подій. Більшість людей дивилися один на одного, але звуки голосів спочатку долинали від навколишніх жителів. Народ почав обговорювати здобутки і втрати попередньої битви. Незважаючи на те, що більшість з них навіть не встигли побачити, як почалася і закінчилася битва, це не завадило їм поговорити.
Найманці, яких збив з ніг юнак, вставали один за одним. Люди, які брали участь у цьому, нічого не сказали, але вони подивилися один на одного і, здавалося, не були засмучені чи розлючені. Навпаки, з'явилося відчуття полегшення.
.
Брандо, очевидно, бачив їхні вирази обличчя. Він обернувся і побачив, що Амандіна дивиться на нього. Вони вдвох подивилися один на одного і побачили в очах один одного нотку розуміння.
,
Брандо, вони, схоже, зовсім не хочуть гнатися. Роман стояв позаду Брандо і шепотів:
.
Брандо посміхнувся і кивнув.
, —
