Якщо бійка справді почнеться, то саме так, як сказав Андеша, вони не зможуть отримати жодної вигоди.
Брандо не втримався, щоб не вдихнути ковток холодного повітря і намалював Халрана Гею. Спочатку він був найслабшим серед трьох, але оскільки він належав до еліти, сила його раси була сильнішою. Якщо Андеша наполягав на тому, щоб збожеволіти, він міг лише супроводжувати її.
Але в цей час сталося те, що застало всіх зненацька. Не встигла Андеша закінчити свої слова, як перед нею миттю з'явилася золота постать, і пролунав приглушений звук. Наче сильний удар вдарив по плоті. Жінку-напівлюдину-напівмонстра відправили в політ, і друга половина її покарання раптово закінчилася. На зміну йому прийшов крик, від якого холоне кров. Потім він врізався у величезний стовп і розбив його на друзки.
—
Золота сила —
. - ?
Така думка промайнула в голові кожного. Ким була ця людина, яка змогла зберегти силу золотого рівня під час придушення первісного вогняного зерна?
!
Але Андеша, який відчув цю силу на власному досвіді, глибше її зрозумів. Вона з жахом верещала , це неможливо!
!?
Дракон!?
,
Першою думкою Брандо було те, що горда жінка-Дракон пішла за ними. Але ця маленька дівчинка чітко сказала, що поїде на деякий час. Навіть якщо вона поверталася після закінчення своїх справ, їй було неможливо так швидко прийти до Петлі Пасатів. Хіба що вона пішла за ними до того, як вони увійшли до Шварцвальду.
Але з точки зору часу це було неможливо.
,
Подумавши про це, він не міг не вдихнути на повні груди. Він зосередив погляд і впав у заціпеніння. Те, що він побачив, було не жінкою Дракона, а Скарлет.
В-що відбувається? Брандо відчув, що його мозок перестав працювати.
469
Розділ 469
.
Чотири пори року в Шварцвальді кардинально змінилися, але в баронстві Абіс сувора зима Року Меча щойно минула, і не було жодних ознак підвищення температури. До і після Дрімаючого Місяця було два сильних снігопади, але це начебто свідчило про перший урожай території. На вулицях було ще холодно, пішоходів було мало. Але в єдиному барі міста це була інша сцена. Камін зігрівав зал, і тут зібралися шукачі пригод, які блукали по Абісу з кінця літа, чекаючи, коли розтане лід і сніг в лісі.
Кожен шукач пригод, який заходив до корчми, знімав свої засніжені плащі і оглядав усю залу. Усі без винятку вони знімали капелюхи і здалеку віддавали шану маленькій дівчинці, яка сиділа в кутку залу. У маленької дівчинки було високе чоло, і воно було гладке, як нефрит. Вона виблискувала під світлом каміна, а очі в неї були великі й яскраві. Здавалося, їй було цікаво дізнатися про людей і речі, які її оточували. Вона була одягнена в красиву сукню. Хоча вона не була надто старою, її груди вже почали розвиватися. Сукня була заправлена на талії, ідеально підкреслюючи струнку фігуру панянки. Однак сукня, яка була сповнена темпераменту знатної дами, їй не підходила. Натомість це виглядало трохи підступно, ніби вона була одягнена в сукню, яку звідкись вкрали.
,
Бос, це та оленяча шкура, яку ви хотіли. Ліс повністю замерз, і нам знадобилося багато зусиль, щоб вистежити стадо оленів. Харто теж трохи обморожений, тому не можна бути занадто скупим на нагороду. Кілька людей, одягнених як мисливці, стояли перед нею і вели переговори. Вождь, очевидно, був гірським чоловіком з сусідньої місцевості. Він був одягнений у товсте шкіряне пальто, а на спині носив довгий лук.
Ой, Харто обморожений? Тоді йому дійсно не щастить. Римлянин кліпнув очима і з цікавістю запитав: Невже в лісі немає більше оленів?
Це все через тих підземних мешканців. Вони налякали тварин і змусили їх сховатися.
Гей, я чув, що мешканці Підземних Земель зупинилися ще до того, як випав сніг.
Ну, у всякому разі, це якось пов'язано з цим.
!
Я хочу зробити пальто для Брандо з цих оленячих шкур. Я заплачу тобі двісті срібних монет, добре? Римлянина тицьнула пальцем оленячу шкуру і запитала:
Звичайно, ми раді пошити пальто для Його Високоповажності. Таким чином, Його Превосходительство точно сподобаєшся тобі більше, Старша Сестро. У того, хто говорив, на обличчі був вираз недовіри, ніби він не вірив, що панночка перед ним може зробити пальто, але він все одно шанобливо сказав: Але це замало, старша сестро. Харто обморожений.
Але це, очевидно, з минулого року. Подивіться, деякі його частини з'їдаються хробаками. Торговиця виглядала невинною, коли перевертала оленячу шкуру.
Ах? Великий купець одним реченням позбавив цих хлопців дару мови. Шукачі пригод одразу виглядали збентеженими, кашлянули і сказали: Рік не такий вже й важливий. Крім того, ми дійсно пішли в ліс, а Харто був дуже обморожений.
.
Отже, ці оленячі шкури не коштують стільки грошей. Ви це знаєте. Решта грошей йде на ліки Харто. Не розвертайся і не програвай картяреві Мано. Завтра я пошлю когось у гості до Харто. Вона глянула на них. Якщо він не отримає грошей, я пошлю Підземних Мешканців з'їсти тебе.
