— Коли ти привів мені Амаю, вона мало розмовляла. Було очевидно, що дівчинка перебувала в шоковому стані. Я ніколи не довіряла лікарю Ідальго. Переживала, що Амая отримала ушкодження внутрішніх органів, тож звернулася не лише до невролога, а й до одного знайомого патолога, який точно відтворив те, що трапилося з нею. Ось. — Енґрасі тицьнула пальцем у маленьку білу лінію на знімку. — Перша травма, завдана тупим важким предметом, що зачепив її збоку; також я маю знімок її зламаних пальців — вона прикривала голову правою рукою, намагаючись захиститися. А ось тут видно другий удар, від якого вона вже не захищалася, бо лежала непритомна. Предмет летів за тією самою траєкторією — згори вниз; він був скинутий з того ж місця, але зі значно більшою силою. А ось тут край сталевої тісторозкатки розбив їй череп. — Вона впилася в очі брата звинувачувальним поглядом. — Останній удар мав убити її. Росаріо майже вдалося досягти мети.
Хуан дивився на знімок із таким жахом, наче боявся, що це зображення спричинить у нього серцевий напад.
Енґрасі перевернула конверт, і звідти висипалися інші рентгенівські знімки, фотографії і медичний висновок на кількох сторінках.
— Крім того, на шиї Амаї виявлено садна, що лишилися після того, як Росаріо зірвала з неї шнурок, на якому висів ключ. Шийні хребці були пошкоджені внаслідок того, що нападниця дуже грубо тягала її туди-сюди. Задня поверхня стегна, сідниці та лікті були вкриті подряпинами через те, що вона повзла підлогою, тікаючи від матері.
— Ти попросила видати цей медичний висновок, щоб...
Вона з відразою глянула на нього.
— Не будь дріб’язковим. Я відвела дівчинку до лікаря, тому що хотіла впевнитися, що з нею все гаразд. Однак я зберегла його висновок. І тепер розумію, що вчинила правильно.
Реакція брата здивувала її і дозволила скласти уявлення про те, наскільки він відірваний від реальності.
— Якщо ти покажеш документ суддям, це може мати погані наслідки і для тебе.
— Брате, основна відмінність між мною і тобою полягає в тому, що я ладна зробити будь-що, аби захистити Амаю. Навіть якщо це зашкодить мені.
Хуан втупився невидющими очима в документи.
— Можеш забрати їх. Одна моя надійна подруга має всі копії.
Стривожений, він звів на неї погляд і змахнув руками, явно відмовляючись.
— Перекажи дружині, щоб показала це вашому адвокату. Мене цікавить його думка про можливі враження судді. Особисто я бачу те, що побачать усі. Про нещасний випадок не йдеться — то була спроба вбивства.
Хуан попрямував до дверей, а Енґрасі рушила слідом за ним, тримаючи в руці висновок лікаря.
— Вона підготувала все заздалегідь. Пішла за нею до пекарні, знаючи, що там нікого немає. Їй було відомо, що дівчинка мала ключ. Вона могла би поговорити з нею вдома, але дочекалася, коли Амая залишиться сама. Твоя дружина збрехала тобі про те, куди йде, а насправді прокралася до пекарні, де ніхто не міг завадити їй розправитися з жертвою. Вона люто била її і припинила лише тоді, коли подумала, що Амая мертва. Потім Росаріо кинула тіло в діжку з борошном і повернулася додому, вирішивши, що їй нарешті вдалося здійснити те, що вона замислила, відколи дівчинка народилася.
Хуан, який уже відчинив двері, озирнувся. Змінившись на лиці, він сумно мовив:
— Як ти можеш згадувати таке? Не треба було розповідати тобі. Росаріо страждала на післяпологову депресію. Це трапляється з багатьма жінками.
— Росаріо ні з ким не дружить. Знаєш, вона вже не розмовляє з Еленою Очоа, колишньою найближчою подругою, яка супроводжувала її скрізь. Було б непогано, якби ти навідався до неї. Якось я зустріла на вулиці її доньку й поцікавилася, куди пропала Елена — я давно її не бачила. Та сказала, що мати дуже хвора, тож я навістила її. Вона не хвора, Хуане, а збожеволіла від страху. Не знаю, чим займається твоя дружина, але відтоді як вони припинили спілкуватися, Елена зачинилася вдома, оточивши себе іконами й розп’яттями. Вона нажахана. Навіть і чути не хоче про Росаріо.
Каже, що твоя жінка загубила свою душу. Що це, по-твоєму, означає?
— Звичайна заздрість. Односельчанки ніколи не любили її.
— Росаріо досі виходить ночами з будинку, і ти не знаєш, де вона вештається?
Він з острахом глянув на неї. Енґрасі зрозуміла, що вгадала. Хай там як, але Хуан відповів:
— Неймовірно! Невже ти використаєш проти моєї дружини все, що я розповів тобі по секрету?
Вона з огидою позирнула на нього.
— Хуане, ти не розумієш. Чхати я хотіла на Росаріо. Мене турбує Амая. Бачу, що тебе не виправиш. Можеш виправдовувати її скільки завгодно, але якщо ти гадаєш, що є якийсь спосіб примусити мене віддати Амаю жінці, яка намагається вбити її від самого народження, ти дуже помиляєшся.
Новий Орлеан, Луїзіана
Неділя, 28 серпня 2005 р.
Амая прокинулася рано. Вона прийняла душ, одяглася, застелила ліжко й сіла дивитися новини.
