Драматичні твори полностью

Катерина. Що занадто? Мовчи! Ти теж такий, як і вони, усі ви в цілому районі нашому, скільки є вас, хлопців, а щоб хоч один украв дівчину й завіз кудись далеко... далеко, або з кохання став блідим, щоб горіли очі, спалахували вогнем, щоб ішов селом і кожна дівчина з пошаною дивилася б на нього, щоб видно було, що не макітра шкандибає... А, та що тобі говорити, коли ти сам мішок з половою, макітра кучерява, прочірікаеш комусь: «Я тебе кохаю»,— а вона у відповідь — чирік, чирік: «Я теж, я теж»,— і це все, на ціле життя... Всі ви з одного тіста. Мабуть, помру і не побачу справжнього кохання...

Олексій. Катерино, ні, ти ще не знаєш, що ця макітра кучерява зробити може. Поклади руку тут, послухай, як серце б’ється в мене... Знай, цієї ночі з тобою трапиться те, про що буде говорити не тільки наш район, а область, республіка... Так, це трапиться цієї ночі...

Катерина. Ой... ой...

Олексій. Приготуй щось закусити, пляшку вина, вийди з хати і чекай на мене, я прийду і вкраду тебе.

Катерина. А я думала... Ех ти, макітра... Починай, Меркуціо... (Підняла палицю.)

Олексій. Катерино... Катерино... Стій! Стій!

Катерина жене його в воду.

Стій... Помиримо Часника з Галушкою, і в день відкриття клубу буде весілля Гриця і Галі...

Катерина. Галушку й Часника помирити? Та хіба ти не знаєш їх? Часник дасть швидше руку одрубати, а* Галушка праве око...

Олексій. А як ти думаєш, товариш Будьонний приїде на відкриття клубу?

Катерина. Не приїде. Коли б він почав їздити на всі запрошення, ого, що б було...

Олексій. А коли приїде — і нам допоможе. Я розкажу тобі...

Катерина. Що ж, давай, хоч я й не вірю, щоб в цьому черепку родилась думка. Проте, раз було колись, навіть каміння заговорило. Виходь з води і розказуй.

Олексій. Листа напишемо Галушці від Будьонного. (Робить жест, ніби підкручує вуса.) «...Дійшла до мене чутка, ніби дочку маєш на виданні, Галушко...»

Катерина (робить подібний жест.) «...А у твого друга бойового Часника є молодий козак...»

Олексій (обняв Катерину). Ходім, напишемо такого листа, щоб Галушка закипіла!..

Катерина і Олексій вийшли. Входить Степан, закурює. Здалеку чути шум. Входять міліціонер Редька з квітами в руках, па нього насідають два хлопці.

1-й хлопець. Товаришу старший міліціонер...

Редька. Та відчепіться від мене, нікуди я звідси не піду, у мене тут теж дівчина є, і ми умовились зустрітись.

Ви краще скажіть правду, чого ви хочете, щоб я звідси пішов.