Г алушка. Коли так, то я сьогодні здаю діла, призначайте, товаришу Часник, кого хочете.

Ч а с н и к. Е, ні, товаришу Галушка, перед людьми стань, і призначати ми не збираємось, люди самі знайдуть, кого вибрати. Але я допоможу, від цього не відказуюсь, аякже — це наше перве діло.

Г алушка. Товаришу секретар обкому, то й що ж це за лінія?

Степан. Часникова.

Галушка. А партєйна ж яка?

Степан. Отака.

Г алушка. Виходить, Часникова?

Степан. Виходить, Часникова.

Г алушка. Виходить, треба здавати діла?

Степан. Виходить.

Галушка. В курсі дєла.

Вбігла -схвильована Катерина.

Катерина. Товаришу Часник, приїхав товариш Бу-дьонний. Ой... що ж це буде?

Часник. Де він?

Катерина. Оглядає стайні, і там Пуп... Ой!

Часник. Здержав слово, приїхав... Держись, Пуп. (До Степана.) Ходім, товаришу Петренко.

Катерина. Ой... ой... що ж це буде! Побіжу за Олексієм.., Ой, засипались!.. Ой, засипались!.. (Побігла.)

Галушка. Ну й засипались, так засипались! Ой, що ж воно буде? Ой, все село буде говорити сьогодні. Катерина вже почала. Чули, як сказала: «Ой, засипались, ой, засипались...» Що ж воно буде? І який же я дурень...

Джміль. Яку ж тепер лінію тримати?

Макогон. Кажи, голово.

Г алушка. Хто голова? Де?.. Чого ви мовчите?.. Тут була голова. (Вдарив себе по голові). Була, а зараз гарбуз, який не в курсі дєла...

Макогон. Свят, свят...

Печериця. Не розстроюй себе...

Г алушка. Ходім звідси... Ходім, і щоб завтра проти Часника ніхто з вас не писнув... Вітати Часника, як би він не лаяв нас, вітати...

Макогон. Та й чого ж це його вітати?

Г алушка. Тому вітати, що й так будуть нас молотити свої ж, а коли проти Часника виступить хто з правління, то й зовсім нас заклюють і правильно зроблять, бо Часник тепер не Часник — сусід мій, а партєйна лінія, а я за неї клинком бився в гражданську і проти неї, що б не було, ніколи не піду. В курсі дєла?

Пішли.

Печериця. В курсі. Ну й дадуть же нам завтра на зборах.

Джміль. Ой, дадуть.

Макогон. Добре будуть бити.

X у с т к а.• 3 інтузіазмом.

Пішли.

Входять Катерина і Олексій.

Катерина. Що ж робити?

Олексій. Крутись коло товариша Будьонного, не відставай, а я побіжу за Грицем і Галею.

Катерина. А що буде, як йому вже сказали? Я боюсь.

Олексій. Не бійсь, викрутимось. Біжи.

Катерина і Олексій розходяться. Входить Палажка з дів-

чатами.

Палажка. Дивіться, дівчата, коли приїде товариш Будьонний, станьте зразу коло нього кружка, а ти, Ольго, перша будеш його вітати.

Варвара. А чому це Ольга перша?

Пал а ж к а. Мовчи, не твого розуму діло.

Наталка. Тітко, Палажко, хай перша вітає Варвара...

Пал а ж к а. Мовчи. Варвара он чорна, як смола...

Перейти на страницу:

Поиск

Похожие книги