Хрипун. Товариш кореспондент до мене не звертався.

Крикун. Я до товариша комісара звертався.

Г орлов. Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили. Це діло потрібне. Народ мусить знати, як воюємо, героїв скільки у нас. І для історії. Аякже! Коли-небудь, за років п’ятдесят, розкриють газету, і там, як у дзеркалі, видно, як ми воювали. Це велике діло.

Хрипун. Єсть, товаришу командуючий! (До Крикуна.) За годину заходь до мене.

Крикун. Дякую.

Горлов. А коли розкриють нашу фронтову газету, то мало що там побачать. Погано працюєте, товаришу редактор.

Тихий. Пробачте, товаришу командуючий. Дозвольте дізнатись, які будуть зауваження. Врахуємо. Постараємось. Виправимо.

Хрипун. Розвели сьогодні мало не на всю сторінку базікання.

Тихий. Це про зв’язок?

Хрипун. Який там зв’язок! Ви розписались в своїй дурості. Я командуючому доповів, і він зі мною згоден.

Тихий. Товаришу командуючий, це ж бесіда нашого кореспондента з командуючим армії Огнєвим.

Горлов (сміється). А ти думаєш, у командуючого армією в голові не може бути дурниць? Скільки доводиться їм мозок вправляти! І особливо Огнєву. Цей любить у хмарах жити, а ми на землі. «Протягивай ножки по одежке».

Тихий. Винуват, але у цьому випадку я вважаю.і.

Горлов. Що ти вважаєш? Ти у військовій справі дваж-ди два не знаєш, а вже — «я вважаю». Що це за базікання? (Бере газету, дивиться.)

Хрипун. Ось тут (показує), хоч би оце місце...

Горлов (читає). «Не хочуть зрозуміти ті, кому належить знати, що сьогодні командувати без справжнього радіозв’язку неможливо. Це не громадянська війна». Базіка! Що він знає про війну громадянську? Під стіл пішки ходив, коли ми чотирнадцять держав били. І поб’ємо будь-якого ворога. І не радіозв’язком, а геройством, доблестю. А він розплакався. «Командувати не можна». Що ж, навчимо.

Крикун. А-я-яй...

Хрипун. А ось, тільки подумайте. (Читає.) «Тільки наша відсталість, тупість окремих командирів і начальників заважають поставити радіозв’язок на потрібну височінь. Усі умови для цього є».

Крикун. А-я-яй... Це ж критика командування!

Хрипун. Це ще було б нічого, а ось (читає): «Радіозв’язок, як і взагалі зв’язок, у німців добрий, і нам треба вчитись у ворога і обігнати його». Ви розумієте, що це значить? От прочитає боєць, командир. Що він скаже про свій зв’язок? Піднімає це його бойовий дух? Для чого нам пропагувати фашистський зв’язок? Кому це потрібно?

Перейти на страницу:

Поиск

Похожие книги