Драматичні твори полностью

Г орлов. Ну, редактор вискочив з статтею, як той Пилип з конопель. Для нього це темна матерія, а Огнєв сьогодні буде тут. Ми його спитаємо. (До Тихого.) А тебе попереджаю: коли будеш совати свого носа не в своє діло, замість того, щоб як слід день у день показувати героїв-бійців, богатирів наших,— то буде погано.

Тихий. Винуват, товаришу командуючий. Врахуємо. Виправимо. Постараємося.

Горлов. Ви вільні.

Тихий і Крикун виходять. Але коли Тихий пішов за двері, Крикун повернувся.

Крикун. Пробачте, товаришу командуючий. Я як представник центральної преси мушу написати критичну статтю про вашу фронтову газету_N Дійсно, вона не освітлює на повний голос рядових героїв, як ви справедливо на це вказали.

Горлов. А що ж, покритикуй, вправ мозок нашому редактору. Це тільки на користь.

Крикун. Слухаю. Дозвольте йти?

Горлов. Іди.

Крикун вийшов.

Хрипун. Він взагалі зазнався.

Гор л о в. Хто?

Хрипун. Огнев. Вдає з себе маршала,

Горлов. Вісе це молодість. Почав воювати полковником. За три місяці генерал-майора одержав, а зараз командуючий армією. От голова й замакітрилась. А сили мало. Ну,⁴ і почав хитрувати, писаниною займатись, виправдуватись.

Хрипун. Хитрує, хитрує.

Горлов. Ясно. Коли б у нього справи були, кращі, то не став би статті писати. Солдати не пишуть, а воюють. Ти діло зроби, а писаки завжди найдуться і опишуть, що було й чого не було. (Сміється.)

Хрипун. Істинно, істинно. Суворовська школа у вас, Іване Івановичу.

Горлов. Давай, що у тебе. ' : ті .

Хрипун подав папір.

(Читає, пише.) З кавгрупою зв’язок встановили?

Хрипун. Нікак нєт, товаришу командуючий.

Горлов. Чому?

Хрипун. Вжив усіх заходів. Думаю, за день-два зв’язок з Петровим будемо мати.

Горлов. Дивись, голову одірву.

Хрипун. Усе буде в повному порядку. Дозвольте бути вільним?

Горлов. Так. Приходь за годину до мене, разом повечеряємо. День у мене сьогодні ніби святковий.

Хрипун. Дякую, товаришу командуючий. Дозвольте прибути з вітаннячком?

Горлов. А що у тебе?

Хрипун. Залишилось півдюжини старого коньячку.

Горлов. Ну? Захопи.

Хрипун. Єсть! (Вийшов.)

Горлов натиснув кнопку, входить а д’ ю т а н т.

Г о р л о в. Огнєв є?

Ад’ютант. Нікак нєт, ще не прибув.

Г о р л о в. А Колос?

Ад’ютант. Нікак нєт. Надто велика хуртовина здійнялася.

Горлов. Гайдар у себе?

Ад’ютант. Член військової ради приймають у себе начальника політуправління. До вас приїхав ваш брат, назвався Мироном Івановичем Горловим.

Горлов. Мирон? Не може бути! Давай його сюди, швидко. (Встав, іде назустріч.)

Входить Мирон Горлов.

Мироне, звідки?

Мирон. З неба.

Обнялися, цілуються.

Ну, ЯК же ти?

Г орлов. Воюємо.

М и р о н. Такий самий, як був, здоровий?

Горлов. Цього в мене ще вистачає.