Драматичні твори полностью

М и р о н. Нічого.

Горлов (в телефон). Слухай, доставити цей літак сюди в сім нуль-нуль. Зрозумів?

Ми рон. Тільки обережно перевозити, а то у нас...

Горлов. Щоб обережно, в цілості, як був. Головою відповідаєш. (Поклав трубку.) Не турбуйся. Вранці пташку будеш мати._гУ мене все як годинник. Це у вас там обговорюють, засідають, а тут наказ — і умри, а виконай.

М и р о н. Побачимо.

Горлов. Це точно. Ти газети бачив сьогодні у Москві?

М и р о н. Ні, не встиг. А що?

Г б р л о в. Четвертим орденом мене сьогодні нагородили.

Миро,н. Ну? Вітаю. (Тисне руку.) Вітаю. До кінця війни, мабуть, не вистачить місця вішати їх. (Сміється.) .,,_v Горлов. Знайдемо. (Сміється.) Аби було за що одержувати.

Мирон. Да. Таке ваше генеральське діло. Або груди в орденах, або морда в синяках. Правда, вашому брату синяків мало ставлять, більше нам перепадає, як завжди.

Горлов. Виходить, заслужили.

М и р о н. Можливо. Але я б на місці уряду вам більше синяків ставив, та таких добрячих, щоб усі бачили, а орденів поменше.

Горлов. Ти це облиш, Мироне. Заздрощі — діло погане.

М и р о н. Ніяк не заздрю, Іване. Бо бачу бурю. Бійців, середніх командирів та й генералів, що командують дивізіями, нагороджувати треба. А вашого брата, які повище,— тільки по війні. Особливий орден придумав би, так одразу на всі груди, щоб за кілометр бачили — стратег іде, поважати і вклонятись усім.

Горлов. Жартівник же ти. Який був у молодості, такий і залишився.

Входить а д’ іо т а н т.

А д’ ю т а н т. Генерал-майор Огнєв та генерал-майор Колос прибули.

Горл о в. Давай їх. Клич начальника штабу та члена військової ради.

Ад’ютант. Єсть! (Вийшов.)

М и р о н. Куди ж мені йти?

Горлов. Почекай. Я недовго. Познайомлю тебе з моїми генералами, і підемо разом повечеряємо. Чи дуже стомився?

Миро н. Ні, HL

Входять Огнєв і Колос.

Огнєв. Генерал-майор Огнєв прибув за вашим наказом.

К о л о с. Генерал-майор Колос прибув за вашим наказом.

Горлов. Вітаю. Знайомтесь, брат мій єдиноутробний, директор авіазаводу.

Знайомляться.

Сідайте. Як їхалось?

Колос. Неважно, товаришу командуючий.

О г н є в. Кучугури великі. Машину на руках несли більше, ніж їхали.

Г о р л о в. Треба було літаком.

Колос. Дорога не дозволила.

Г о р л о в. А брат мій з Москви прилетів.

М и р о н. З Москви я вилетів добре. А у вас — думав, угроблюсь. Сів я за тридцять кілометрів звідси, а потім машиною.

Горлов. Та ну? А я думав — ти просто.

М и р о н. Ні.

Входять начальник штабу Благонравов та член військової ради Г а й д а р. Генерали встали.

Г о р л о в. Знайомтесь. Брат рідний. Прибув за завданням. Директор авіазаводу.

Гайдар. Дуже приємно. Гайдар.