Мирон. Палітру к?

Сергій. Ні. Командир гармати Чекаленко. Йому сорок років. Товстий, вусатий. Король на відкритій позиції, а оповідає — помреш зі сміху. Приїжджай до мене живих апостолів побачиш: Остапенка, Шаяметова, Ваську Сокола, таких людей в— світ обійдеш — не зустрінеш.

З другої кімнати мути: «За здоров’я товариша командуючого фронтом, ура!» Крики «ура» і дзвін келихів.

А я не хочу, за командуючого фронтом не п’ю.

М и р о н. Це чому ж?

Сергій. За батька випив, здається, понад норму. А за командуючого сьогодні не хочу. Так. Ви, товаришу член військової ради, на мене не ображайтесь. Я ж кажу тільки тут. А взагалі я порядок знаю. Командуючого поважати і коритись йому треба неухильно. Але пити за нього сьогодні не хочу. Так. Все. А зараз, гвардії лейтенанте, тихо, спати.

Г а й д а р. Оце вірно.

Сергій. Іду. Я тільки з’ясую думку. Чому серед гостей нема мого командуючого генерал-майора Огнєва? Га? Ви не знаєте? Я спитав батька. А він так вилаявся. Не любить. За що? Не хоче зрозуміти, що мій командуючий генерал-майор Огнєв — це все одно що...

М и р о н. Чапаев 8 ?

С е р г і й. Ні.

М и р о н. Багратіон9?

Сергій. Ні.

М и р о н. Суворов?

Сергій. Ти не смійся.

Гайдар. А хто ж?

Пауза.

Сергій. Він — Огнєв, Володимир Огнєв. Це треба розуміти. А старий, мій батько, недалека людина... Ех, прикро. (Витирає очі.) Дуже прикро! (Кинув келих і вийшов.)

З кімнати, де гості, чути гітару. Хтось тихо співає.

М и р о н. Важкувато працювати вам з моїм братом.

Гайдар. Я людина цивільна. Був перед війною на цивільній роботі. Ну, і важко мені. Знати треба військову справу, а вона не те, що було в громадянську війну. Все стало надто складне.

М и р о н. А ви вважаєте, що брат мій дійсно знає, як треба воювати сьогодні?

Гайдар. Досвід громадянської війни у нього є і авторитет серед командирів. Воює, як може.

Мирон. Воює, як може... Як може? А як повинно — скоро це буде?

Гайдар (сміється). На це ми всі чекаємо.

М и р о н. А може, не треба?

Гайдар. Що?

М и р о н. Чекати. Адже надто важко, дорого коштує чекати.

Гайдар. Але ж інших поблизу немає.

М и р о н. Так. А Огнєв як?

Г а й д а р. Талановитий, але надто молодий.

М и р о н (сміється). В громадянській війні не брав участі і орденів мало. Так?

Гайдар. На жаль, серед нашого вищого командного складу це ще не відіграє головну роль. Яким би талановитим молодий командир не був, але коли з ними в громадянській війні не брав участі, не визнають. Про людське око визнають, а насправді ставляться з презирством. Скільки доводиться умовляти, переконувати.

М и р о н. А ви не переконуйте, не умовляйте, а оголосіть війну невігласам і невігластву в військовій справі.

Перейти на страницу:

Поиск

Похожие книги