Драматичні твори полностью

Огнєв. Ні, голубе, вони на це тільки й чекають. Ви і так одірвались. Надвечір танки до вас можуть прибути, а позиція у вас нікудишня. Наказую негайно вернутися сюди, в містечко, нам зараз треба бути в кулаці. Відхід прикрийте артилерією і авіацією як слід, щоб хвоста вам не попсували. В дев’ятнадцять рапортуйте про виконання наказу. Виконуйте!

Є в і ч к а. Слухаю, товаришу командуючий. Але за три години важко буде перекинути дивізію, врахуйте відстань, кілометрів буде...

Огнєв (перебиває). Що ви мені на кілометри лічите, коли треба рахувати на секунди. Рапортуйте не в дев’ятнадцять, а в вісімнадцять тридцять, а коли ще півхвилини постоїте переді мною, то будете рапортувати...

Свічка. Єсть, рапортувати в вісімнадцять тридцять! (Вибіг з кімнати.)

Огнєв (дивиться на карту, вимірює циркулем, записує.) Добре... Пізнаю вашу ходу... Ух, і дияволи ці фашисти...

Начальник штабу. Хитро задумали...

Огнєв. Хто?

Начальник штабу. Гітлерівське командування. Дивіться, як вони рухаються, дуже хитро.

Огнєв. Яка ж хитрість? Це ж дитяче белькотіння, а не хитрість. Коли б гітлерівське командування зробило таку помилку, як наш командуючий фронтом, то я ще позавчора знищив би втроє більші сили, ніж наші. Нічого хитрого вони не надумали. Навпаки, погано використовують нашу дурість* дуже погано. Чого варта зараз стратегія Горлова? Танковий корпус загруз десь на цих старих дорогах, а німці нову збудували, про яку ніхто й не мислив. Танків, казав, нема, а вони є і мчать нахабно на нас разом з піхотою. Закрили казна-чим наш коридор, користуються тим, що Орлов спить. Зараз, мабуть, репетирують, як до нас завтра вранці голосніше крикнути.\«Рус, здавайся! Ви оточені!» Але ми їм відповімо (дивиться на карту. Пауза): «Не ходи ти під вікном, не стукай закаблуками, а йди до чортової...»

Колос. Не дуже відповіси.

Огнєв. Обов’язково так відповімо. (Відмічає на карті, записує.) Правда, Орлик?

Орлик. Мусимо, товаришу командуючий, обов’язково мусимо.