Благонравов. Коли говорити правду, на нашому фронті її нема. Передові частини бачать, що діється у ворога, тільки до першого горба, а що за горбом — більше ворожать. Ми, коли б не авіація, зовсім нічого не знали б. Авіарозвідка не в силі все зробити, вже не кажучи про те, що дані авіарозвідки самі потребують перевірки.

Удівітельний. Я з вами не згоден. Навіть здивований. Зведення, які я щодня готую для вас, для...

Благонравов (перебиває). А я їх вирішив не читати. Досить. Треба вживати самих серйозних заходів. Бо нас з вами будуть судити. Справжня розвідка — це завжди п’ятдесят процентів успіху, а іноді й усі сто. Тільки дурень цього не розуміє. А ми ж — сліпі люди. Ганьба!

Удівітельний. Дивно. Виходить, ми...

Благонравов. Так, так. Дурні. Я — тому, що з вами працюю, ви ж — від природи такий... удівітельний...

Удівітельний. Товаришу начальник штабу, командуючий іншої думки про мою роботу. Він мене знає багато років. Я протестую. Я, нарешті, орденоносець.

Благонравов. Я знаю, що думає про вас командуючий. А те, що ви орденоносець,— це просто непорозуміння.

Удівітельний. Ага, по-вашому виходить, що уряд, нагороджуючи мене, помилився.

Благонравов. Так. І двічі. Вперше — що вас нагородили. І вдруге — що за нашу роботу до цього часу ні у мене, ні у вас орденів не відібрали, з тріском, з оголошенням у пресі. (Вийшов.)

Удівітельний (витягнув книжечку, записує). Уряд помиляється. Уряд помилився двічі... Розвідка у нас погана. Що він ще говорив? Ага. (Пауза.) Мене назвав дурнем. Ясно. Ці настрої відомі. Типово поразницькі. Почекай. Ти ще відчуєш, який я розвідник. (Бере трубку телефону.) Іванова. Іванов, це Удівітельний. Коли у тебе партбюро? Сьогодні? Дуже добре. У мене є питаннячко, розібрати одну справу треба. Слухай, ти не пам’ятаєш, за анкетою, Благо-.нравов з якої родини? Походження? Ага. Син дяка... Ясно.., Так, так... Все! Я буду. (Поклав трубку.)

Входить Горлов.

Доброго здоров’я, товаришу командуючий.

Горлов. Здоров. Ху, голова тріщить. Не спав усю ніч.

Удівітельний. Як можна, Іване Івановичу! Адже ваше здоров’я дороге всій країні.

Горлов. Нічого. Що у тебе?

Удівітельний. Ось. (Подає папір.)

Горлов Добре. Потім почитаю.

Удівітельний. Іване Івановичу, нехороші настрої у Благонравова.

Горлов. А що?

Удівітельний. Всім і всіма незадоволений. Пахне поразництвом. Він каже...

Перейти на страницу:

Поиск

Похожие книги