Драматичні твори полностью

Горлов (перебиває). Та ну його. Це ж народ знаєш який. Командуючий зробить, вони зразу до його слави й примазуються. Ходять гоголем і ордени одержують. А трохи що не так — в кущі, бояться відповідальності. Я їх душу знаю. А причина дуже проста: мозолів у них не було, звідки ж у них гарт візьметься.

Удівітельний. Правда, свята правда. От візьміть мене. На заводі я хоч і не дуже довго працював, три роки і.два тижні. Але просто сам не розумію, як це мені нутра пролетарського на все життя вистачає... От дивишся, інший — і культуру має, і університети закінчив, а все ж таки придивишся — не те, ні. Типове не те...

Горлов. Ясно. Зверху культура, а нутра земляного й немає. Тому виходить не те.

Входить Благонравов. Удівітельний вийшов.

Благонравов. Прочитайте. (Подав папір.) Коли ви правлень не буде, зараз дам шифрувати. З Москви вдруге дзвонили. Вимагають деталей.

Горлов (читає). Так. Добре. Так... А це вже ні. (Відмічає олівцем.)

Благонравов (дивиться). Чому?

Горлов. Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили. Про це й треба чесно написати.

Благонравов. Я все ж таки думаю...

Горлов (перебиває). Мене зараз не цікавить, що ти думаєш. Буде так, як я бажаю. (Читає далі.) О... А це що за відкриття? Що ж це ти, Огнєва зразу в Александри Македонські¹⁴ записуєш, а стару калошу Колоса — в Суворови?

Благонравов. Там такого немає. Але операцію провели вони блискуче. Колокол взято.

Горлов. Хто ж це — вони? А ми де ж? За чиїм наказом вони діяли?

Благонравов. Якраз вони всупереч нашому останньому плану діяли, за своїм власним планом, на що й одержали згоду з Москви.

Горлов. А за це вони мені відповідь дадуть. На те й викликав їх. Принижувати командування фронту не дозволю. Та й нічого псувати молодь. Огнєв і так вискочка. А тут вже зовсім зіпсується. Ні. (Перекреслив.) Зволь переробити й за годину тягни до мене.

Благонравов. Товаришу командуючий, пробачте, але я більше з вами не можу працювати. (Схвильовано.) Я прошу мене зняти. Я вирішив це тому...

Горлов (перебиває). Чекай, чекай. Корабель ще не тоне і тонути не збирається. А ти, як пацюк, вже й драла. Не вийде, браток. Я з тебе спочатку штани зніму, потім шкуру зніму, а потім, може, й вижену.

Благонравов. Товаришу командуючий.

Горлов. Досить. Все. Іди і виконуй наказ.

Благонравов. Я... я... я не можу.

Горлов. Ти не заїкайся, а то будеш усе життя заїкаться. Ти мою вдачу знаєш. Я в психологіях не розуміюсь.

Благонравов вий шов, входить ад’ютант.

Ад’ютант. Генерал-майор Огнєв та генерал-майор Колос прибули за вашим наказом.