Ковшик. Жаль. А мій Кандиба теж захворів. Звихнувся, бідолаха. Як тільки я з ким-небудь почну говорити, він усе записує. Думаю я його в Київ на перевірку до лікарів відправити.

Батура. Не турбуйтесь, він здоровий..

Чути — під’їхала підвода.

Романюк. Підвода прийшла. (Подивився на годинник.) Треба поспішати.

Батура. Бувайте здорові, Наталіє Микитівно, і ви, Василино Дмитрівно. (Подає руку.)

Ковшик і Василина. Щасливої дороги... Приїздіть ще до нас!

Верба (обняв Батуру, тихо). Приїдеш на моє весілля?

Батура. На весілля? Постараюсь... (Підійшов до Надії.) Прощайте, Надіє Іванівно.

Надія (подала руку). Прощайте, Сергію Павловичу...

Батура. Бажаю вам щастя.

Надія. І вам бажаю... від усієї душі...

Батура. Дякую. (До Вітрового.) Бувай здоров, друже мій... Не думав, що зустріну тебе живим... Це для мене велике щастя...

Вітровий. Серього, не треба...

Батура. Не буду.

Обнялись, цілуються.

Надія схопилась рукою за дерево.

Романюк. Так книгу не будете кінчати?

Батура. Ні.

Романюк. Слово?

Батура. Слово.

Романюк обняв Батуру, цілує. Батура пішов, за ним — Романюк, Ковшик, Василина, Верба, останнім — Вітровий.

Надія (тихо). Карпе...

Вітровий обернувся.

Г о л о с и. Бувайте здорові!

— Приїздіть ще до нас.

— Бажаємо вам щастя...

Надія. Чому не сказали мені, що ви...

Вітровий. Боявся, щоб не подумали, ніби хочу виставитися таким, як мене Сергій Павлович розписав. (Опустив голову.) Я чоловік простий і робив тільки те, що треба було...

Надія. Друже мій... друже вірний...

Вітровий підвів голову. Вони дивляться одне одному в очі. Чути — від’їхала підвода.

Завіса.

КРИЛА

П’єса на 4 дії, 5 картин

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Ромодан Петро Олександрович — секретар обкому.

Дремлюга Гордій Опана-с о в и ч — голова облвиконкому.

Надія Степанівна — його дружина.

Терещенко Федір Гаврилович —. начальник Облплодо-овочторгу.

Тетяна С в и р и д і в н а — його дружина.

Ройовий — голова міськради.

Марія Миколаївна — його дружина.

Овчаренко Гаврило Онуфрійович — третій секретар обкому.

Падолист Ганна Андріївна — лікар.

Ліда — її дочка.

Ремез Катерина Степанівна — хірург.

Самосад Охрім Охрімо-

в и ч — садівник.

Іване н ко — помічник Ромодана.

Пилип — помічник Дремлюги

Долина Варвара Олександрівна— ланкова.

Горицвіт Олександра Олексіївна — вчитсл ька.

Калина Євген Максимович — секретар міського комітету партії.

В е. р и и г о р а Кирило Захарович — начальник обласного управління сільського господарства.

Соха Іван Іванович — директор МТС.

Галя — муляр.

Марченко — комбайнер МТС.

Коровай Мехтодьч

Дударик \ — голови

Вишневий J колгоспів

Скиба

Качан \

> — трактористи.

Скрипка J r г

Трактористка.

Ольга —ланкова.

Стара жінка.

ДІЯ I

Великий парк. Щедре липневе сонце ллється струмками крізь могутні крони, снує дивне мереживо між деревами старої липової алеї. В кінці алеї високі кущі сховали будинок, і тільки видно черепичний дах одноповерхової дачі. На передньому плані, ліворуч, виступає тераса другої дачі. Коло тераси — клумби. На одній пишно розцвіли червоні канни, на другій — голубі дельфініуми. А трохи далі, під могутньою липою, стоїть столик, коло нього кілька плетених стільців. З глибини парку чути

пісню:

...Ой піду я лугом,

Лугом-долиною...

Входять Р о м о д а н і його помічник І в а н е н к о.

Р о м о д а н. Мабуть, гриби дівчата збирають.

І в а н е н к о. Ні. Це співають на будові.

Ромодан. А що будують?

Іваненко. Гараж для вашої машини.

Ромодан. Хороша пісня. Моя сестра її дуже любила і добре співала.

Пісня обірвалась. '

Перейти на страницу:

Поиск

Похожие книги