Драматичні твори полностью

Галин а. Наша «Дарничанка». Делікатно і яскраво.

Сама цю красу робиш, а носити не хочеш. Напишу твоему директору.

Катерина. Воно ж коротке. Так зіпсувала кравчиха. Я ж не дівчина.

Рая. Це коротке? Подивіться на мое. (Пройшлася.) Та у вас сучасне вечірнє плаття. Блиск!

Катерина. Та ну вас!

Дзвінок телефону.

(Взяла трубку.) Слухаю. Це ти, Антоне? Чути погано. З автомата? Так, тепер чую. Так, повтори, так. І ти дав згоду? Чому ж.ти не спитав? Ти розумієш? Так, так... Рая у нас. Добре... Добре. Зараз. Раю, тебе. (Подала трубку. Відійшла.)

Рая. Я, Антоне. Так, Бі^я зупинки метро? «Полтава»?! І я тебе міцно, міцно. (Поклала трубку.) Антон зі своєю бригадою запросили мене в ресторан «Полтава»!

Кирило. Це десь біля аеродрому, в лісі. Кілометрів тридцять їхати.

Р а я. Я там ніколи не була. Кажуть, там чудовий оркестр. Потанцюємо! Та-там, та-там. (Рухається в танку, цілує Катерину, потім Галину, послала рукою поцілунок Кирилу і, наспівуючи, виходить.)

Галина. Ти дуже зблідла. Я тобі дам кардіовалену.

Катерина. Мамо, нічого мені не допоможе. Я сьогодні збожеволію. В один день стільки... Приїзд Антоніо, син дав згоду... Позавтра... (Махнула рукою.)

Г алина. Що?

Катерина. За кордон. В Індію з своєю бригадою. На два роки!..

Велика пауза.

Кирило. В Індію? Як я їм заздрю! Індія!.. Делі, Калькутта, Бомбей, сьоме чудо світу — мавзолей Тадж-Махала ⁷, а Радж Капур ⁸, а які пісні!.. (Наспівує індійську пісню.)

Галина. Ви там були?

Кирило. Майже. Я бачив в кіно і читав.

Галина. А як же Рая? Що він їй скаже?

Катерина. Те, що і я тобі у сорок третьому сказала. Не забула?

Галина. Не забула...

Кирило. Люблю неспокійне ленінське плем’я. Ех, скинуть би років... Не будемо уточнювати скільки...

Дзвонить телефон. ,

Галина. Алло, слухаю. Хто говорить? Виборець? Зараз. Тебе, Катю.

Катерина. Слухаю. Добрий день. Це знову ви. Ні. Пробачте, я дома не приймаю. Розумію, але не можу. При-ходьте до райвиконкому ц’я^оро о сьомій годині вечора. Раніше не можу. Що? Розумію більше, ніж ви, ідо депутат — слуга народу, але не_:ваш. особистий. (Поклала трубку.) От паскуда, тероризує всіх сусідів по квартирі,.пише брудні заяви і ще мені мораль читає.

Кирило. Таких треба дустом кропить.

Катерина (подивилась на годинник). Мені час. Хазяйнуйте, на вас вся надія.

Кирило. Не турбуйтеся. Одягну ваш фартух і буду таким помічником!..

Катерина. Дякую, Кириле Сергійовичу. Купіть вина натурального червоного. Антоніо дуже любив червоне... Hy_t все... Я пішла. ,

Г алина. Чекай. (Підходить до дочки.) Катруню... (Провела рукою по її плечі.) Щастгі тобі.

Катерина кивнула головою, виходить.